Лібералізм сьогодні є найбільш поширеною ідеологією, і його слід критикувати з двох причин.
По-перше, тому що лібералізм – це ідеологія, яка розглядає суспільство, відштовхуючись від абстрактного уявлення про індивідуума, тобто від індивідуума в собі. Тим самим ця ідеологія поширюється за рахунок придушення будь-яких форм співучасті людини в колективних структурах, будь то приналежність до народу, до етносу, до нації або до якої б то не було культури.
Друга причина критики лібералізму полягає в тому, що лібералізм – це економічна теорія, яка вважає, що економіка – це доля. Ліберальна економічна теорія ґрунтується, відштовхуючись від цього, на антропології, заснованої на оптимальній фігурі homoeconomicus – людини, що споживає.
У homoeconomicus немає ніякої іншої мети в житті, окрім як шукати умови для максимального забезпечення матеріального існування.
Таким чином, лібералізм є ідеологію, яка прямо та побічно стверджує, що найвищими цінностями є цінності, які можна матеріально обчислити, цінності конкретні і перетворені в продукт. Лібералізм ставить за мету перетворити суспільство в один суцільний ринок, і для того, щоб реалізувати ідею цього ринку, лібералізм відмовляється від яких би то не було обмежень.
І в такому світі немає жодних цінностей, але все має ціну.
Головна характеристика ліберального капіталізму – це відкидання межі в пошуках безмежного матеріального зростання. Головне гасло лібералізму – це все більше і більше товарів, все більше і більше прибутку, все більше і більше вибору. Лібералізм – це економічна колонізація народів, нерівний обмін з Третім світом, знищення культурної ідентичності, втеча в необмежену конкуренцію, криза політичного представництва, ринок як парадигма всіх соціальних процесів, рекламні слогани як вербальна комунікація, це утилітаризм та індивідуалізм, спущені з повідця.
Але що ми зможемо протиставити йому?
для ІНФОРМАТОРа
