«Рокіровки» в президентському рейтингу: чому змінилися симпатії українців

Останні соціологічні дослідження показали суттєві перестановки в президентському рейтингу. Чому змінилися симпатії українців?  

Кілька днів тому Фонд «Українська політика» оприлюднив нові рейтинги потенційних кандидатів у президенти. Опитування проводилося з 25 листопада по 3 грудня. Соціологічне дослідження зафіксувало суттєві зміни у настроях громадян. Поговоримо про них.

Тимошенко (19,5%). Рейтинг лідера ВО «Батьківщини» хоч і залишається високим, але в порівнянні з результатами попередніх соцопитувань дещо впав. Рівень її підтримки опустився нижче психологічного бар’єру 20%. Після такого, нехай і незначного, але важливого зниження рейтингу Тимошенко не буде сприйматися виборцями, як однозначний фаворит перегонів.

Чому частина з тих, хто готовий був голосувати за очільницю «Батьківщини» передумали? Найімовірніше, це пов’язано з початком опалювального сезону. Не всі громадяни розуміють, що у керівника опозиційної фракції мізерні можливості впливати на формування тарифів на житлово-комунальні послуги. А так як пересічні українці вважають Тимошенко чи не головним борцем за низькі тарифи, то провину за ріст цін на газ вони поклали частково на неї. Чи якщо бути точнішим – її вважають винною в тому, що не спромоглася зупинити зростання вартості «комуналки». Як результат – втрата довіри і зниження рейтингу.

Порошенко (14,3%). У дні, коли проводилося соцопитування чинний президент був чи не головним ньюсмейкером всіх новин: 26 листопада в окремих областях України ввели воєнний стан, а 29 листопада Константинополь схвалив текст Томосу про надання автокефалії Українській православній церкві. Цими темами вже давно «опікується» Порошенко. Тому не дивно, що хороші новини з Туреччини і воєнний стан, на який вже давно чекали більшість виборців Петра Олексійовича, лише додали у скарбничку народних симпатій гаранта, піднявши його на другу сходинку президентського рейтингу.

Ляшко (12,6%). Лідер Радикальної партії чи не вперше за останні кілька років зміг практично зрівнятися за рівнем народної підтримки із другим місцем у рейтингу – серед усіх опитаних за Ляшка готові голосувати 8,5%, а за Порошенка – 8,9%. Причин росту підтримки лідера РПЛ серед населення кілька.

Коли проводилося опитування, Ляшко, як і Порошенко, був центральною постаттю головних політичних подій тих днів. І якщо президент в основному виступав на телеканалах, то лідер Радикальної партії – в залі парламенту, де протистояв узурпаторським планам Порошенка під виглядом введення воєнного стану відтермінувати президентські вибори. Зважаючи, що останнім часом фіксується стійка тенденція росту рейтингу Ляшка в південних, східних і частково центральних областях, то позиція політика щодо необхідності проведення президентських виборів та недопущення порушень прав і свобод громадян, попри воєнний стан, однозначно добавила Ляшку симпатиків у цих регіонах. Водночас, очільник Радикальної партії не втратив підтримку своїх традиційних виборців, так як голосуванням за відредагований законопроект про введення воєнного стану переконав їх, що завжди готовий захищати національні інтереси України.

Друга причина росту рейтингу Олега Ляшка – пасивність Володимира Зеленського, який раніше займав другу-третю сходинки у президентському рейтингу. Зеленський практично не коментував ключові політичні події, коли цього від нього очікували його прихильники. Також проти шоумена зіграла його невизначеність щодо участі в президентських виборах. Схоже, помилки Святослава Вакарчука, який не оголосив про похід на вибори саме в той момент, коли цього від нього чекали найбільше, Зеленського нічому не навчили.

Гриценко (7,8%). Анатолій Гриценко, якому ще кілька місяців тому прогнозували потрапляння в другий тур, суттєво втратив позиції. Причини доволі очевидні – неспроможність очільника «Громадянської позиції» з наближенням виборів знайти сильних політичних союзників. Спочатку від пропозиції Гриценка йти на президентські вибори єдиним фронтом відмовилися Андрій Садовий і Василь Гацько, а згодом його команду покинув Дмитро Добродомов. Неспроможність «сильного лідера» сформувати сильну команду змушує виборців задуматися над тим, чи справді варто голосувати за Гриценка.

«Проросійький блок». Якщо раніше умовний «проросійський блок» у президентських рейтингах представляли Юрій Бойко і Вадим Рабінович, то тепер таких кандидатів троє – той же Бойко (9,1%), Олександр Вілкул (4,5%) і Євгеній Мураєв (6,8%). Тому не дивно, що рейтинг Бойка дещо просів. До того ж Бойко втратив підтримку «Опозиційного блоку», а рейтинг «Опоблоку» частково перетік до Вілкула.

Мар’ян Ощановський

для ІНФОРМАТОРа

Загрузка...

Поширюйте матеріал

Загрузка...