Проахметівська частина «Опоблоку» змінює назву на «Сильні регіони» і висуває Вілкула в Президенти

Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна, ймовірно, виключать з фракції «Опозиційний блок», яку планують перейменувати в «Сильні регіони». Очолить оновлену фракцію Олександр Вілкул.

Про складні стосунки всередині «Опоблоку» не писав хіба лінивий. ІНФОРМАТОР був першим виданням, хто детально розписав конструкцію стосунків всередині третьої за розміром фракції в парламенті.

Також ми прогнозували те, що розкол – неминучий, і рано чи пізно він відбудеться. Час прийшов. Грядущі президентські та парламентські вибори змушують колишніх партнерів приймати чіткі рішення щодо свого політичного майбутнього. Власне, проект «Опозиційний блок» від початку свого існування нагадував, як відомо, шлюб з розрахунку – групи колишніх «регіоналів» не мали приязних стосунків між собою, але у буремному 2014 році інстинкт політичного самозбереження переміг – вони мусили об’єднатися. З того часу родичі зі сторони «нареченого» регулярно звинувачували родичів з іншої сторони в порушенні «шлюбного контракту».

Нині розкол у партії «Опозиційний блок» і однойменній фракції наближається до офіційного розлучення. Як стало відомо ІНФОРМАТОРу від свого джерела, близького до одного з бенефіціарів цього проекту, Рінат Ахметов та його оточення вже прийняли остаточне рішення не приєднуватися до об’єднаного проекту груп Фірташа-Льовочкіна-Бойка (так званих «газовиків») та Медведчука-Рабіновіча.

Зусилля «газовиків» об’єднати усі уламки колишньої Партії регіонів в єдину політичну платформу з висуненням єдиного кандидата в Президенти, у якого були б серйозні шанси потрапити у другий тур, виявилися марними.

Минулої п’ятниці Бойко, Льовочкін, Рабіновіч і Медведчук пішли ва-банк, провівши спільний брифінг, на якому оголосили про створення проекту «Опозиційна платформа – За житття». Але навіть ці потуги не розтопили холодне до цих процесів серце Ахметова. Яскраве тому підтвердження – різка реакція близьких до останнього бізнес-партнера Вадима Новинського про «підтанцьовки владі» і ще жорсткіша – чинного співголови партії Бориса Колесникова про «підстилку».

Група Ахметова-Новинського-Колесникова-Вілкула контролює більшість місцевих організацій партії та більшість депутатів в де-юре поки-що єдиній фракції у ВРУ. План цієї групи на даному етапі наступний:

1) Виключити Бойка і Льовочкіна з фракції і партії (подальше виключення лояльних до них депутатів є очевидним, хоча може відбутися не одразу). Також, очевидно, виключать і Рабіновіча, який по факту давно вийшов з «Опоблоку», але номінально є у складі фракції, бо покинути її самостійно для депутата-списочника означає ризик втрати мандат, як після виходу з фракції «Блоку Петра Порошенка» позбавили депутатства Миколу Томенка і Єгора Фірсова.

2) Перейменувати фракцію у «Сильні регіони», після чого провести з`їзд політичної партії з такою назвою. Чому назва партії буде саме такою? Why not? Безперечно вдалим для роботи зі своїм базовим виборцем є слово «опозиційний» – на противагу чинній владі і цінностям Революції гідності, чітка ідентифікація з політикою припинення війни і миру за будь-яку ціну, російською мовою як другою державною, захистом УПЦ Московського Патріархату від «втручання політиків у церковні питання» і т.д. Проте група «газовиків» в союзі з кумом Путіна Віктором Медведчуком фактично монополізувала це слово, зігравши на випередження і назвавши свій проект «Опозиційна платформа – За життя». Тому проахметівське крило намагається переграти іншу групу, обравши ще більш вдалу назву для мобілізації виборця, який ностальгує за часами влади Партії регіонів – «Сильні регіони». Просто і зрозуміло.

3) Очолить нову партію екс-віце-прем`єр і чинний співголова фракції «Опоблоку» Олександр Вілкул. Він же стане кандидатом у Президенти від «Сильних регіонів». Від ідеї висувати не його, а мерів Маріуполя або Запоріжжя – Вадима Бойченка чи Володимира Буряка відмовились.

Що стосується юридичної складової розриву двох груп «Опоблоку». Більшість проахметівського крила дає поле для будь-якого маневру депутатам, які орієнтуються на «газовиків». «Газовики», вочевидь, створять нову депутатську групу. Наразі в парламенті таких формувань два: «Воля народу» і «Відродження». «Опозиційна платформа – За життя» стане третьою. Для створення повноцінної депутатської фракції, а не групи – правових підстав, згідно чинного законодавства, у них немає.

Що формально буде з партією «Опозиційний блок» – ІНФОРМАТОРу наразі не відомо. З одного боку – більшість партійних осередків орієнтовані на крило Ахметова. З іншого – на даний момент ми не володіємо інформацією щодо того, у кого фізично знаходиться печатка політичної партії, що може ускладнити процес одній зі сторін.

Група «газовиків», між тим, може просто перейменувати з’їздом партію «За життя», яку очолює Вадим Рабіновіч. Так чи інакше, для жодної з груп не є проблемою купити «мертву» партію з бездоганними документами.

Щодо кандидата у Президенти від союзу «газовиків» на чолі з Медведчуком-Рабіновічем. Вже є рішення, що ним буде Юрій Бойко. Рекомендація політради партії «За життя» висунути Вадима Рабіновіча як єдиного кандидата, яка була озвучена за день до спільного брифінгу з Бойком – складова гри, де на подальшому етапі Рабіновіч відмовиться на користь Бойка. У останнього наразі найвищий рейтинг підтримки з усіх екс-«регіоналів». Але балотування Вілкула з потужним фінансовим, медійним і промисловим ресурсом «Сильних регіонів» кидає йому нові виклики.

Марія Сердешна

Загрузка...

Поширюйте матеріал

Загрузка...