Часто спокуса легкої наживи змушує людей переступати закон. А прикриваються злочинці благородними цілями та турботою про звичайних людей.
Активістами зазвичай є люди, які реалізують певну ідею безкорисливо для себе. Але буває інакше. Особливо часто такі ситуації відбуваються на фоні забудов. Одним із представників такого псевдоактивізму є скандальний Олексій Кусов. Він називає себе журналістом, блогером, політиком, активістом і успішним менеджером. Але все дуже далеко від істини та правди.
На всю Україну про нього заговорили після того, як Кусов повідомив у своїх соціальних мережах, що на нього напали і пограбували невідомі. Та коли приїхали поліцейські, все виявилося значно простіше і прозаїчніше. Цей горе-журналіст сам інсценував своє побиття для того, щоб підвищити впізнаваність. Справу закрили, та “популярність” він все ж здобув, правда, зі знаком “мінус”.
Але насправді у Харкові його знають давно і серйозно ніхто уже не сприймає. І все через якусь надмірну активність. Тільки він так жваво переймається не добробутом містян, а власним. І спосіб обрав надзвичайно простий та цинічний – тероризувати забудовників.
Річ у тім, що Кусов є власником інформаційного агенства «Інформбюро». Не можна сказати, що воно дуже популярне, але це той інструмент, яким цей “журналіст” користується. Якщо проаналізувати це медіа, то воно змушує сумніватися в об’єктивності авторів і чітко показує, хто є замовником і чиї інтереси відстоюються. Все дуже однобоко і примітивно.
Та основна ж діяльність Кусова в іншому. Він займається жорсткими наїздами на будівельний бізнес в Харкові та області. Схема дуже проста: власне інформаційне агентство «Інформбюро» публікує матеріал про нібито порушення. Потім власна громадська організація «Бюро добрих справ» (Кусов також є її директором та засновником) обурюється і блокує роботу замовленого підприємства або нахабно заходять прямо на територію та заважають вести діяльність. З розрахунком на те, що підприємці почнуть “домовлятися”. Якщо все складається по плану, то риторика змінюється і все стає на свої місця. Якщо не платили, то можна повідомити про фейковий напад, або продовжувати перешкоджати працювати. Схема проста, але, виявляється, дієва. Впевнені, що про такий схематоз від “активістів” ви чули і в інших містах. Звісно, це кримінал чистої води. Але і тут не все так просто. Раніше Кусов був помічником народного депутата Романа Семенухи, і це посвідчення відкривало йому усі двері, а зараз цю роль виконує журналістська діяльність. І от для чого потрібна була інсценізація із побиттям, про яку написали навіть великі всеукраїнські видання – популярність дає більше можливостей для шантажу.
Олексій Кусов намагався і сам стати депутатом харківської міської та обласної ради. Але про його “добрі справи” харків’яни уже занадто багато знають. Тому політична кар’єра закінчилася, так і не розпочавшись. Так буває, коли активіст стає терористом.
