Вночі у понеділок, 3 лютого, померла Валентина Шевченко – відома політична і громадська діячка України, єдина жінка, яка очолювала президію Верховної Ради УРСР.
Про це повідомляє УНІАН.
Валентина Шевченко серйозно хворіла та проходила лікування в клініці “Феофанія”.
За попередньою інформацією, прощання з нею відбудеться в четвер, 6 лютого, на території клініки. Діячка буде похована на Байковому кладовищі поруч зі своїм чоловіком.
Валентина Шевченко народилася 12 березня 1935 року в родині шахтаря в місті Кривий Ріг на Дніпропетровщині.
Чотири роки пропрацювала заступником міністра освіти, потім два роки – заступником голови в Українському товаристві дружби та культурних зв’язків із зарубіжними країнами, 10 років (з 1975 по 1985 роки) – заступницею голови президії Верховної Ради УРСР.
У 1985 році, попри те, що Шевченко була наймолодшою членкинею політбюро (50 років), її обрали головою Верховної Ради УРСР.
Після розвалу Радянського Союзу Шевченко пішла з політики. В останні роки вона рідко з’являлася на публіці та не давала інтерв’ю.
При них ми їли ковбасу з м’яса. Чистий без домішок хліб і пили чисту воду
Як сука довга жила.
Гарачан Одаян А смокчи хуй дебіле.
В аду гореть будет
Вмирали від голодоморів, куль фінів на лінії Манергейма, та душманів в Афгані і загорали під лагідними радіоактивними променями Чорнобиля.
Євген Ілевич как видно вам это дело привычное, якщо так1 об1знан1
І в селі хліб возили раз на тиждень,давали на руки по хлібині.а ковбаси взагалі не пробували
Гарачан Одаян Если уж и настальгировать, то за 19веком, вот тогда точно всё было из мяса, чистая вода, воздух, природа……. А при НЫХ уже всё было засрано и водоемы, и воздух и леса и в колбасу уже добавлялись химикаты ( силитра), бумага, и прочие излишества не хорошие, но всё же придерживались ГОСТа. Сейчас ещё всё ужасней, никто ни за что не несёт ответственности. Прогрес погубит человечество.
Хай її суці чорти смолу добре варять комуняці то ще та наволоч була
Людмила Одаренко що ти трендиш що ти їла при советах за сметаною і молоком мене мама ставила в чергу в 5 ранку ні одягу людського ні взуття про що ти п здиш я там жив і то бачив
Земля ей бетоном
Це та, що казала, що Чорнобиль то нічого страшного.