Норвезький економіст пояснив, як Україні уникнути міжнародного боргового рабства

Цілеспрямована стратегія та прагматична тактика замість розгубленості та хаосу – саме так Україна зможе не тільки втриматись на плаву, а й стати успішною, незважаючи на тектонічні зміни у світовій політиці та економіці.

Такого висновку дійшли за результатами круглого столу із економістом Еріком Райнертом «Кінець вільного ринку чи нова глобалізація? Як Україні стати успішною».

Захід проходив за сприяння парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва та Української асоціації Римського клубу.

“Кожна країна має свою “професію” – домінантну спеціалізацію.

Україна сьогодні “заробляє на життя” експортом сировини, переказами емігрантів-заробітчан та запозиченнями у МВФ та інших закордонних кредиторів. В результаті, наша країна спеціалізується на бідності.

Тож, Україні треба радикально змінювати “професію”! Ставати виробником, інноватором, підприємцем!

Очевидно, що ми пішли не тим шляхом розвитку – нам потрібно шукати нові концепти та рішення, адже за рівнем ВВП на душу населення ми маємо лише 21% від того, що має ЄС, 14% від США та тільки 12% від рівня Норвегії.

За прогнозами The Economist, до 2050 року ВВП України зростатиме в середньому на 1% на рік, а населення України до 2050 року скоротиться до 32 млн осіб. Таке скорочення населення для України прогнозує й Світовий банк.

Тобто закордонні аналітики бачать Україну на узбіччі економічної мапи світу. Це зовсім не той сценарій, який міг би нас задовольнити”, – відзначив голова парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва, заступник лідера Радикальної партії Олега Ляшка з економічних питань Віктор Галасюк.

На підтримку такої позиції виступив й автор бестселеру «Як багаті країни розбагатіли… і чому бідні країни залишаються бідними», що, за версією Всесвітньої економічної асоціації, входить до ТОП-50 книжок, які найбільше вплинули на світову економіку за останні 100 років, Ерік Райнерт.

За його словами, навіть слабка промисловість – краще, ніж її відсутність, адже деіндустріалізація спричинює відтік населення закордон.

Більш того, як зазначив норвезький економіст, вільна торгівля справедлива та обопільно вигідна тільки для однаково технологічно розвинутих країн, інакше ж – багаті країни багатіють, а бідні стають ще біднішими.

“Вільна торгівля може бути ефективною, тільки якщо вона симетрична, тобто відбувається між рівними партнерами. Мікроскопічні квоти на експорт до ЄС вашу економіку ніяким чином не врятують. Загалом, ви ніколи не зможете збагатіти на експорті агропродукції до ЄС”, – сказав фахівець.

Пан Райнерт поінформував – Німеччина має позитивне сальдо торгівлі у розмірі 8,9% ВВП, причому в абсолютних цифрах воно більше, ніж у Китаю. В України ж – зовнішньоторговий дефіцит у 3,6% ВВП.

“Україна та багато хто з її сусідів через цей торговий дефіцит йдуть у “боргове рабство”. Шлях виходу з цього?

Підтримка власної промисловості задля експорту не сировини, а продуктів з вищою доданою вартістю, плюс девальвація національної валюти, хоча останнє болісно”, – запевнив спікер, наголосивши, що вкрай важливо створювати спеціальні умови для розвитку промисловості, наприклад – забезпечувати податкові преференції для виробників та стимулювати експорт.

Нагадаємо, учора під час круглого столу у парламентському комітеті з питань економічної політики норвезький економіст Ерік Райнерт заявив, що основний виклик, який постає сьогодні перед Україною – це боротьба з деіндустріалізацією, депопуляцією та деагрокультуризацією, які становлять значно більшу загрозу, аніж питання вибору політичних ідеологій.