В Обухові Київської області попрощалися з офіцером Бригади швидкого реагування Національної гвардії України 38-річним старшим лейтенантом Олександром Марківим, який загинув від кульового поранення в обличчя 27 вересня у районі Світлодарська на Луганщині.
Як повідомляє “Новинарня“, на прощання з загиблим в понеділок, 30 вересня, на центральній площі зібралося близько тисячі осіб: і військових, і цивільних, інформують речники підрозділу, в якому служив Марків.
Зазначається, що тіло бійця поховали на міському цвинтарі Обухова, поряд з іншими захисниками України.
Рота почесного караулу Нацгвардії та побратими Олександра по військово-історичній реконструкції здійснили прощальний салют на честь полеглого воїна.
“Друзі та знайомі пам’ятають Олесандра тихим та спокійним хлопцем, і в той же час – полум’яним патріотом України, який не міг миритися з несправедливістю. Він до кінця захищав український суверенітет, спершу в ході Революції Гідності, а потім у боях з російсько-терористичним агресором на сході. Сашко прийшов добровольцем до лав Збройних сил України, взявши участь у бойових діях у районі Гранітного, а згодом долучився і до лав НГУ, пройшовши відбір до Бригади швидкого реагування”, – кажуть побратими.
Військові діляться спогадами: Олександр був хорошим другом та проявив неабиякі командирські якості.
“Під час російського обстрілу позицій Бригади у зоні проведення ООС, рятуючи побратимів від ворожого вогню, Олександр здійснював коригування вогневих засобів Бригади й дістав смертельне поранення. Він загинув як воїн, захищаючи своїх ближніх та свою родину”, – діляться подробицями останнього бою Олександра.
Вдома у чоловіка залишилася дружина і дев’ятирічний син.
Олександр Марків народився 6 серпня 1981 року в місті Обухів на Київщині.
Навчався в Академії державної податкової служби України в Ірпені (2003, фінансове право), МАУП (2007, облік і аудит). Закінчив військову кафедру (молодший лейтенант запасу).
Юрист, менеджер, митний брокер, фахівець з логістики.
З 2002 року працював на ВВП “Біор”, в Науково-дослідному інституті механічної обробки деревини, ДПІ Обухівського району (2004—2010), на Київському картонно-паперовому комбінаті, ЗАТ “Ерго”.
За віросповіданням – “православний рідновір-язичник” (так писав у себе в ФБ).
Марків був багаторічним членом військово-історичного клубу “Повстанець” у Києві (спеціалізація клубу – УПА і війська доби УНР). У “Повстанці” Сашка кликали “друг Чумак”.
Служив командиром зенітно-ракетного взводу у 4-й бригаді оперативного призначення НГУ (БрШР).
До армії пішов ще 2014 року, відразу потрапив на фронт, служив на різних молодших командирських посадах у 72-й окремій механізованій бригаді.
Раніше ми писали, як невідомі жорстоко побили ветерана АТО після камінг-ауту.