Мене замовили люди Порошенка, – Бєлов

Перше після побиття інтерв’ю з лідером «молодіжки» РПЛ Ігорем Бєловим. 

25 жовтня невідомі жорстоко побили керівника Молодіжного крила Радикальної партії Ігоря Бєлова. Двоє зловмисників накинулися на активіста у під’їзді будинку, коли він повертався додому. Невідомі особи нанесли Бєлову травми середньої тяжкості. Наразі активіст вже не перебуває на стаціонарному лікуванні, хоча й продовжує навідуватися у медзаклад.

Видання ІНФОРМАТОР зустрілося з керівником «молодіжки» РПЛ Ігорем Бєловим, щоби детальніше поговорити про обставини нападу на нього та ймовірних нападників.

– Як самопочуття?

– Дякую за можливість розповісти про деталі нападу. Гулі і синці починають вже сходити. Зараз самопочуття задовільне. Кожного ранку я навідуюся до лікарні, оскільки досі роблю уколи.

З лікарні я виписався за власним бажанням у середу, 31 жовтня. Справа в тому, що Радикальна партія збирала масову акції під Кабінетом Міністрів, тому я не міг не прийти на неї, щоб заявити про свою громадянську позицію.

– Розкажи про діагноз лікарів і наслідки нападу на тебе.

– Я спеціально взяв з собою довідки, які трохи пізніше опублікую для проплачених ботів, які пишуть, що це був «муляж», а не справжній напад.

Мені видали довідку про тимчасову непрацездатність. Вона засвідчує, що у мене серйозні травми, що я перебуваю на лікарняному режимі. Наразі я не можу працювати і відвідувати навчання. Ця довідка видана на два тижні. Тобто, ще майже тиждень я буду непрацездатним. Також я приніс виписку з неврологічного відділення лікарні №5, у якій задокументовано, що у мене тяжкий струг мозку, синці, зламаний ніс…

– Ще писали, що у тебе була зламана нижня щелепа…

– Вона була не зламана, був сильний вивих. У мене був вибір – накладати (на щелепу, – ред.) шини, або колоти знеболювальне, щоб вона зросталася. Я не хочу ходити з шиною і розумів, що не зможу нормально розмовляти і харчуватися, тому вибрав кожного дня відвідувати лікарню, щоб колоти вітаміни, знеболювальне та інші препарати.

Також після виписки я робив обстеження голови, яка була травмована. Мені виписала ліки від епілепсії. Лікар сказав, що мені потрібно приймати їх два місяці, щоб не було ніяких нападів. Хоча раніше ніякої епілепсії у мене не було.

– Загалом є відчуття, що йдеш на поправку?

– Так, потрохи адаптуюся. Я вдячний всім друзям, партійцям, які підтримували і навідувалися до мене.

– Повернемося до 25 жовтня, коли сталося побиття. Розкажи більше деталей про напад.

– Близько десятої вечора я повертався з нашого офісу, де проводив дослідження щодо українського медіаринку та складав плани нашої майбутньої діяльності. Я був з товаришем, якого попросив підвезти мене, бо власного транспорту у мене немає. Він підвіз мене до дому, ми попрощалися, я вийшов, покурив і зайшов у під’їзд.

Я проживаю на другому поверсі старого будинку. Коридори в ньому дуже вузькі, без освітлення. Коли почав підніматися в квартиру, побачив людину, яка спускалася з другого поверху. Була буденна ситуація, одинадцята година вечора, тому взагалі не розраховував, що може статися напад. Коли ця людина наблизилася, вона нанесла мені удар…

– Удар був спереду чи ззаду?

– Спереду. Я цього не пам’ятав, але коли спілкувався з працівниками правоохоронних органів, завдяки їхнім питанням зрозумів це.

Нападник зробив вигляд, що застібає куртку, але саме в той момент наніс удар. Я думаю, що у результаті цього удару в мене й зламався ніс.

– Раніше ти повідомляв, що нападників було двоє. Де був другий в момент нападу?

– Після удару я впав зі сходинок і вже по наступних ударах почав відчувати, що є ще один нападник. Другого нападника я не бачив. Можливо, тому що, заходячи в під’їзд, дивився в телефон.

– Що говорили нападники під час чи після побиття?

– Я втрачав свідомість від ударів. Але пам’ятаю, що вони казали, що це було останнє попередження. Вони говорили російською: «Это последние предуприждение».

– Вони уточнювали, про що було попередження?

– Ні, нічого не казали. Коли припинилися удари, я відкрив очі, побачив, що лежу на підлозі, піднявся додому. Як зараз пам’ятаю, в мене був дуже сильний приплив адреналіну, що навіть в руках зламався ключ, встромлений у замок.

Я одразу зателефонував товаришу, щоб він повернувся. Він забрав мене. Я зателефонував знайомому лікарю. Він запитав, як я себе почуваю. Мене дуже сильно нудило. Лікар сказав, що треба їхати в лікарню. Коли ми приїхали в лікарню, мене оглянули, подивилися ніс, одразу викликали швидку допомогу, яка відвезла мене в БСМП. Там мене оглянули, і вже після цього лікарі постановили, що мені потрібен лікарняний режим.

Ігор Бєлов у лікарні

– Після нападу в тебе забрали особисті речі?

– Взагалі нічого не забрали. Ні телефон, ні гаманець, ні сумочку. Я вважаю це дивним, оскільки все це знаходилося в сумці і можна було спокійно забрати.

– По суті, це свідчення того, що це було не пограбування.

– Так, звичайно. Тому що в мене взагалі нічого не пропало. Я сам юрист, дуже багато знаю про такі ситуації і можу кваліфікувати такі злочини. Я вважаю, що це не було пограбування.

– За твоїми суб’єктивними оцінками, нападники – найняті злочинці чи працівники правоохоронних органів?

– Я не думаю, що це працівники правоохоронних органів. Напад був не професіональним. По-перше, він був у під’їзді в одинадцятій вечора, коли багато людей повертається додому, а тому могли побачити. Тому, якби нападники були професіоналами, вони робили б це або пізніше, або взагалі не нападали б у під’їзді.

– Що зупинило нападників?

– Наскільки я знаю від правоохоронних органів, вони спілкувалися з сусідами, які проживають в під’їзді. Ніхто нічого не бачив і не був. Правоохоронці виявили багато крові між поверхами, де мене було побито.

Я думаю, що нападники чогось злякалися, тому побігли. Інакше так швидко вони не зупинилися б. Хоча, можливо, їх зупинило те, що я втратив свідомість.

– Чи було передчуття, що на тебе можуть напасти? Як вважаєш, якими мотивами керувалися нападники?

– Я дуже часто перебуваю у такому відчутті, оскільки розумію, чим займається наша команда. Наша партія є найбільш опозиційною в країні, а наші акції направлені проти незаконних дій керівництва держави. Ми здійснювали візит до партійного офісу БПП, коли ми не побоялися прийти і поспілкуватися з керівництвом партій. Тоді, нажаль, ніхто з керівництва партії до нас не вийшов. Також ми викривали корупційні схеми в «Укравтодорі» і «Нафтогазі», після чого керівництво «Укравтодору» дуже сильно зацікавилося моєю діяльністю.

Я вважаю, напад – це політичне замовлення. Мені 23 роки, я звичайний студент, не маю власного бізнесу і ніякими незаконними справами не займаюся.

– Чи отримував перед нападом підозрілі повідомлення або дзвінки?

-Так, звичайно. Мені приходили у Facebook повідомлення від людей з Російської Федерації про те, що мені потрібно втопитися. Також я отримував на пошту повідомлення англійською мовою на кшталт: «Думай, що ти робиш». Також були дзвінки. Я помітив, що останнім часом надходили дзвінки, і після першого сигналу зв’язок обривався. Дзвонили приблизно з чотирьох номерів. Я передзвонював на них, але на лінії постійно було зайнято. Ні у Viber, ні в Telegram цих номерів не було. Я поспілкувався зі своїми знайомими з СБУ, і вони повідомили мені, що таким чином могли встановлювати моє місце перебування, відслідковувати, де я знаходжуся – вдома, в офісі чи на навчанні.

– Ти вже казав, що нападники діяли з політичних мотивів. Хто і за що міг замовити цей напад?

– Я однозначно впевнений, що це керівництво нашої держави. Вони бачать нашу діяльність по «Укравтодору» і «Нафтогазу». Також ми здійснювали візит до офісу правлячої партії в Україні. У мене немає сумнівів, що вони є замовниками.

– Хто конкретно міг бути замовником? Можеш назвати прізвище?

– Я не хочу зараз розголошувати цю інформацію. В мене є таємний інформатор, який повідомив мені, що замовники нападу на мене – це керівництво держави.

– Окрім того, що ти керівник Молодіжної організації Радикальної партії, ти є помічником народного депутата Дмитра Лінька. Чи не виключаєш версію, що напад може бути пов’язаний з його діяльністю або діяльністю партії вцілому?

– Тут іших варіантів немає. Причина нападу – наша опозиційна діяльність. Члени партії потрапили у санкційний список РФ всією фракцією. Це свідчить про нашу опозиційність.

– Розкажи про хід розслідування. З дня нападу пройшло вісім днів. Які наразі результати розслідування, що кажуть правоохоронці і які, на твою думку, перспективи розкриття злочину?

– Я не думаю, що люди будуть знайдені. Я знаю, що є кримінальна справа, яка зареєстрована і внесена до ЄРДР, про нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Ми проводимо власне розслідування. Я і наша команда знаємо, хто це був. Ця людина тісно пов’язана з керівництвом владної партії. У нас немає доказової бази, але є повідомлення від інформаторів і свої свідки. Думаю, що незабаром буде результат, який ми оприлюднимо.

– Ти не віриш, що поліція знайде нападників. Це пов’язано з тим, що вони залежні від замовників?

– Правоохоронна система в країні зруйнована. Ми бачимо, що багато професіоналів залишили лави правоохоронців. Я думаю, що моя справа буде черговим «висяком», як і багато інших справ про напади на активістів та журналістів.

– Вже після нападу ти отримував якісь повідомлення? Можливо, хтось натякав, що причетний до нападу?

– Мені писали якісь боти, але я не сприймаю це серйозно. Зараз я виходжу з лікарняного. Все ще попереду. Ми не будемо зупинятися. Коли ми знайдемо винних, попередження їм робити не будемо.

– А в який спосіб ви збираєтеся їм відповісти?

– Ми повідомимо правоохоронні органи про отриману інформацію.

– Чи не надходили до народного депутата Дмитра Лінька, помічником якого ти працюєш, схожі повідомлення?

– Я не можу зараз повідомляти цю інформацію. Але кожному нашому депутату, так як ми є опозиційною політичною силою, щодня надходять погрози. Це початок політичних репресій.

– Чи продовжуватимеш політичну і громадську діяльність після нападу?

– Це тільки формує бойовий дух нашої команди. Я продовжуватиму боротьбу. Це ж було тільки попередження. Шанси є (сміється, – ред.).

– Бажаю одужання і всього найкращого!

Спілкувався – Мар’ян Ощановський

Загрузка...

Поширюйте матеріал

Загрузка...