До вашої уваги ексклюзивне інтерв’ю УГСПЛ депутатки Верховної Ради України 9-го скликання від партії «Слуга Народу» Лади Булах, яка є Головою Підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями у комітеті Верховної Ради з питань здоров’я нації. Дякуємо головуючій правління БО «Позитивні Жінки» Олені Стрижак за допомогу в проведенні інтерв’ю.
Ви були довгий час активісткою в сфері громадського здоров’я. У зв’язку з цим як Ви відчуваєте себе в якості депутатки Верховної Ради України? Чи допомагає попередній досвід на новому терені?
Зараз я не відчуваю радикальної різниці, тому що раніше я працювала в неурядовій сервісній організації і займалася майже тим же – це було відстоювання прав пацієнтів. Зараз я працюю в тій же галузі (охорона здоров’я), але я маю більше можливостей для адвокатування корисних ініціатив, які вже давно сформовані і повинні отримати своє оформлення в якості законодавчих ініціатив.
Які цілі ви перед собою ставите, працюючи у Верховній Раді України в контексті реформування нинішнього законодавства, зокрема в сфері боротьби з епідемією ВІЛ/СНІД?
Я працюю в якості депутата вже 3 місяці. За цей час ми разом з командою напрацьовуємо ряд законодавчих ініціатив, які будуть винесені на розгляд Комітету з питань здоров’я нації. Серед пріориртетів моєї роботи -домагатись ухвалення відповідних законопроектів Верховною Радою України.
Перше над чим я працюю зараз – це новий проект закону про Громадське Здоров’я. Сьогодні ми з одного існуючого та двох інших законопроектів робимо один новий, який буде регулювати все громадське здоров’я (профілактика, санітарно епідеміологічний нагляд і служба крові) разом зі сферою санітарного та епідемічного благополуччя та інфекційними захворюваннями.
Наступний закон буде про донорство крові та її компонентів. Це буде не просто покращення попереднього Закону – це буде також зовсім новий Закон, який буде регулювати Національну систему донорства, якість крові та безпосередньо саму мережу центрів крові в Україні.
Наступний законопроект – про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення фундаментального права особи на життя – це декриміналізація медичного канабісу. Я не є авторкою цього законопроекту, проте підтримую цю ініціативу, як і багато нардепів з фракції. Сподіваюсь, що він буде ухвалений вже у наступному році.
Наступна тема, це як раз внесення змін в існуючий Закон по СНІДу. Ми будемо його доповнювати, але моя думка, що ми взагалі маємо прибрати слово СНІД з назви Закону, тому що це стовідсоткова стигма для пацієнтів. Наразі прийнято рішення, що ми з тим почекаємо до прийняття великого Закону про Громадське здоров’я і потім можна буде на базі цього Закону розробити такій же загальний Закон про Інфекційні захворювання, куди буде включено боротьбу зі СНІДом, як одну з частин. Але поки що ми будемо вносити зміни в діючий Закон по СНІДу.
Також, ми працювали над проектом закону щодо запровадження 10-ти річної Стратегії подолання 3-х інфекцій – ВІЛ-інфекції, туберкульозу та гепатитів B/С. В результат ефективної комунікації Комітету з МОЗом, відповідна стратегія нині вже була ухвалена Урядом. Це, на мою думку, дуже великий крок вперед.
Що Ви будете вважати для себе головним успіхом в діяльності?
Усі напрямки для мене є важливими. Але якщо говорити про одну мрію, то я хочу щоб в закладах охорони здоров’я пацієнти мали можливість одночасного доступу до соціальних послуг. Сьогодні це два всесвіти, які не перетинаються. Соціальна сфера то одна історія, а медична сфера – зовсім інша. Я хочу втілити в Україні той досвід, який я бачила в Європі та в Америці, де в усіх медичних закладах є можливість отримати психологічну допомогу і практичну допомогу від соціальних працівників.
Як ви оцінюєте сьогоднішню ситуацію з поширенням ВІЛ/СНІД в Україні?
Динаміка позитивна. Кількість нових випадків зменшується, смертність зменшується – це головні показники, які свідчать про позитивну динаміку в боротьбі з ВІЛ/СНІД. Окремо, що мене бадьорить – кількість випадків СНІДу серед людей до 25-ти років взагалі мізерна. Це свідчить про те, що молодь себе цінує, захищає, тестується. Значно зменшилась частина людей, які вживають наркотичні речовини, зокрема ін’єкційно. З 2013 року в Україні превалює статевий гетеросексуальний шлях передачі ВІЛ. Якщо зараз говорити про традиційний портрет ВІЛ-позитивної людини в Україні, то це чоловік старше 40-ка років. Отже, на мою думку, ситуація покращується.
Що мене насторожує, так це проблема утримання людей в програмах лікування. Дуже велика частина пацієнтів (десь до третини), які почали приймати АРТ (антиретровірусну терапію), переривають її.
Україна на сьогодні входить в число країн, в яких статус ВІЛ-позитивних людей криміналізований на законодавчому рівні. Головуюча правління Євразійської жіночої ліги зі СНІДу Світлана Мороз вважає, що криміналізація ВІЛ створює помилкову ілюзію ефективності роботи державних органів та стигматизує ВІЛ+ людей. Чи згодні ви з цією думкою?
Безперечно. Відповідальність людини перед іншою людиною за інфікування будь-якою хворобою повинна існувати, але вона не повинна існувати виключно для інфікування ВІЛ-інфекцією.
Чи готові ви вже в якості депутатки ВР підтримувати громадську дискусію на теми декриміналізації споживання медичної коноплі і декриміналізації секс-праці?
Звісно, дискусія є дуже важливим інструментом для напрацювання спільних рішень, оскільки навіть серед прихильників декриміналізації тієї ж секс-праці на сьогодні немає спільної позиції щодо вирішення питань правового врегулювання проблем. Така дискусія є дуже важливою.
Підготував Сергій М’ясоєдов (УГСПЛ)
для ІНФОРМАТОРа