Крах децентралізації: Кому вигідне приєднання «міст-супутників» до Києва

До Києва щодня на роботу приїжджають з області 558 тисяч людей, це – 32% населення Київської області. Подібна міграція створює додаткове навантаження на інженерну, транспортну та соціальну інфраструктуру столиці. 

Журналіст видання ІНФОРМАТОР вирішив дізнатися, які перспективи приєднання міст-супутників Києва, а саме: Вишневого, Броварів, Вишгорода, Борисполя і навколишніх сіл до столиці та кому вигідний проект створення Київської агломерації.

Населені пункти, які можуть приєднатися до “Київської агломерації”

Головним аргументом прихильників ідеї “Великого Києва” є залежність прилеглих населених пунктів від центру агломерації, зокрема використання мешканцями області соціальної інфраструктури столиці: лікарень, закладів освіти та робочих місць. Для тих, хто проживає у Борисполі, Вишневому, Броварах  – Київ є місцем для навчання, роботи та отримання соціальних й адміністративних послуг.

Фактично, щодня населення столиці зростає більш ніж на півмільйона осіб, додатково завантажуючи місцеві автошляхи, громадський транспорт, освітні та лікарняні заклади.

Саме з метою розвантаження Києва, збільшення бюджетних надходжень та оптимізації взаємодії між центром та містами-супутниками ще за часів Омельченка та Черновецького пропонувалося централізувати управління  агломерацією, фактично створивши “Великий Київ”. І якщо раніше подібні заяви міських голів залишалися на рівні слів, то за мерства Віталія Кличка проект Києва-мегаполісу вже почав активно втілюватися у життя.

Свідченням цього є початок процедури приєднання селища Коцюбинського до столиці. За свідченням місцевих активістів, екс-голова сільради Ольга Матюшина виступала палкою прихильницею такого варіанту розвитку подій. Причиною цього називають позицію політтехнолога Матюшиної Ірини Федорів – координатора руху “Чесно”, яку неодноразово помічали у співпраці з забудовниками.

Саме забудовникам вигідне розширення територій Києва, оскільки теперішні межі міста вже не можуть розмістити всі проекти будівельних компаній. За даними експертів, при звільненні усіх наявних у столиці промислових зон, місця під забудову у столиці вистачить максимум на 10-15 років.

При цьому нерухомість у прилеглих до Києва населених пунктах, як правило, має слабкорозвинену інфраструктуру (відсутність дитячих садків, лікарень, шкіл), однак натомість значно нижчу вартість та кращі екологічні умови. Ще однією характерною особливістю будівельних компаній, які зводять житло поза межами столиці – їх невеликі потужності, на відміну від київських конкурентів.

Великим БК з їх кращим фінансовим та матеріальним станом вже тісно в столиці, саме тому їх можна вважати головними лобістами такого “розширення” Києва. Адже, зі збільшення площі столиці, зросте і вартість нерухомості до рівня столичної, тобто однокімнатна квартира у Вишневому чи Борисполі коштуватиме як аналогічна у іншому “спальному районі” міста, а отже і вигідність таких проектів значно зросте.

Свідченням лобіювання розширення кордонів також є склад “команди Кличка” – заступників київського міського голови, які у більшості своїй пов’язані з великими будівельними корпораціями. Йдеться про Ігоря Ніконова, засновника будівельної компанії “К.А.Н. девелопмент”, який попри перебування на посаді першого заступника голови КМДА, не припинив займатися бізнесом. Також серед “замів” Кличка був народний депутат і голова будівельної корпорації “УКРБУД” Максим Микитась, якого називають людиною чинного президента Петра Порошенка.

Забудовники у команді Віталія Кличка

Цікавою також є історія призначення на посаду ще одного заступника мера – Геннадія Пліса, якого підозрювали у розтраті державних коштів. Його кандидатура, згідно чинного законодавства мала бути узгоджена з урядом та президентом, однак Віталій Кличко проігнорував відмову Кабінету Міністрів та затвердив Пліса на посту. Пізніше у ситуацію втрутився Петро Порошенко, підтримавши ставленика міського голови, порушивши Закон “Про столицю України – місто-герой Київ”, оскільки уряд відхилив кандидатуру Пліса, що мало б унеможливлювати його призначення.

Ще однією причиною конфлікту Кличка і Порошенка з одного боку та уряду Гройсмана з іншого – реформа децентралізації. Згідно з положеннями цієї реформи, Вишневе, Бориспіль та інші міста-сетеліти мали б самостійно дбати про власний благоустрій, фінанси та інфраструктуру. Процедура об’єднання цих населених пунктів з Києвом нівелювала б роль децентралізації – одного з головних досягнень Кабінету міністрів.

Однак через тісні зв’язки мера міста з великими забудовниками, з якими він навіть не гребує літати спільними чартерними рейсами, реформа у Києві має всі шанси на провал, через зацікавленість Кличка у співпраці з будівельними корпораціями та патронат президента.

Усвідомлюючи загрози, які несе об’єднання з Києвом, зокрема необхідність узгоджувати бюджети населених пунктів та передачу повноважень до столичних керманичів, які є представниками будівельного лобі та потенційний інфраструктурний колапс, деякі місцеві та київські чиновники б’ють на сполох.

Депутат Київради Олександр Пабат вважає, що створення агломерації зруйнує самобутність міста.

“Київ повинен брати участь у розвитку передмість, але в кінцевому ж результаті населені пункти хочуть просто приєднати до столиці. Місто і так максимально переобтяжене людьми і транспортом, а злиття з передмістями дасть ще більше навантаження на нашу інфраструктуру. Потрібно вкладати гроші в передмістя, щоб люди там жили і працювали, а не ініціювати щоденну трудову міграцію”, – заявив Пабат.

“Існує велика ймовірність приєднання до Києва таких міст-супутників, як Бровари, Вишневе, Ірпінь, Буча, Бориспіль. Процедура наступна: повинні бути рішення місцевих сільрад, Київради і ВР. Для столичної влади таке злиття вигідно. Розширюється поле діяльності. Особливо для забудовників, яким вже тісно в Києві і з’явиться новий ласий шматок для роботи. Але таке приєднання – велика загроза вирубки лісів навколо столиці “, – розповів журналістам президент Інституту реформ і розвитку Києва Олександр Вовченко.

Крім того, зростання попиту на житло в нових мікрорайонах може стати причиною транспортного колапсу на території цих кварталів, на в’їздах в місто і основних автомагістралях, якщо до цього не буде забезпечено розширення доріг та організації руху комунального транспорту.

У випадку, наприклад, з Петропавлівською та Софіївською Борщагівкою очевидно, що при прийнятті стратегічного рішення про приєднання необхідно буде розконсервувати проект будівництва в цю сторону мінімум 3-4 станцій метро або з боку Теремків, або в якості відгалуження зі Святошинсько-Броварській лінії (перспектива будівництва нової гілки через аеропорт Жуляни виглядає все більш примарною).

Також знадобиться кардинальне переосмислення системи регулювання транспортних потоків на Окружній дорозі. Крім транспортної, необхідно передбачити суттєве розширення мережі соціальної інфраструктури.

Зрозуміло, що для міського бюджету столиці сьогодні все це – непідйомний проект. Говорити про його привабливість для інвесторів теж поки рано, оскільки не оприлюднені навіть попередні прорахунки.

Тож, ми бачимо, що проект “Великого Києва” зараз буде активно просуватися оточенням Кличка, метою якого є отримання надприбутків від нерухомості. Питання оптимізації інфраструктурних та логістичних загроз такого проекту забудовниками-лобістами, вочевидь, не враховується.

До того ж у КМДА забувають, що місцевим громадам значно простіше вирішувати власні проблеми локально як фінансово, так і організаційно, а не чекати відповідного затвердження “з центру”, який не зможе рівномірно та всеосяжно забезпечити розвиток пріоритетних напрямків через брак коштів на настільки масштабні проекти, від чого страждатимуть мешканці “Київської агломерації”. Також варто відмітити, що міста-сателіти доведеться прискореними темпами “дотягувати” до столичного рівня за всіма можливими показниками якості життя, від чого можуть постраждати нинішні кияни та інфраструктура міста.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що за вказівкою мера Києва Віталія Кличка було побудовано триста метрів дороги до нерухомості Петра Порошенка за вісім мільйонів гривень.

Також НАЗК заявило про порушення київським міським головою правил призначення своїх заступників.

Максим Лиманський

для ІНФОРМАТОРа

Загрузка...