Російська церква не змогла потіснити Вселенський патріархат з позиції “першого серед рівних”. На зустріч з главою РПЦ Кирилом в Амман приїхали лише троє глав інших православних церков.
Про це йдеться в матеріалі LIGA.net.
З листопада минулого року РПЦ різними способами намагалася зібрати на зустріч в йорданському Аммані своїх сателітів, розраховуючи на присутність хоча б половини церков. Однак у результаті прибули тільки чотири предстоятелі з 15: єрусалимський патріарх Феофіл, руками якого і була організована зустріч, сербський патріарх Іриней, митрополит Чеських земель і Словаччини Ростислав, і сам глава РПЦ. Ще дві церкви, румунська і польська, надіслали в Амман своїх представників (але не глав).
“Сподівання в РПЦ були на значно більшу кількість учасників в Аммані”, – сказав доктор філософських наук, архімандрит Кирило Говорун. Але церкви одна за одною відмовлялися їхати, даючи зрозуміти: збирати такі зустрічі – прерогатива Вселенського патріархату, а ніяк не Кирила. “Він збирається створити розкол. Він хоче бути першим. Він ніколи не буде першим”, – заявляв кіпрський архієпископ Христом.
У тих, хто приїхав в Амман, крім демонстрації близькості до РПЦ, були і особисті інтереси. Наприклад, на зустрічі обговорювалася церковна ситуація в Македонії і Чорногорії, а це дуже болюче питання для Сербії. Єрусалимська церква використала один з абзаців комюніке, щоб підкреслити вдячність королю Йорданії за “сприяння міжконфесійному діалогу”.
У РПЦ заявили, що відсутність глав церков для Москви, мовляв, не перешкода: на Критський собор, скликаний Константинополем у 2016 році, теж “не всі поїхали”. Це частково правда: поїхали 10 із 14 глав. Але все-таки більшість.
Головним завданням РПЦ на зустрічі в Аммані було засудити Томос для ПЦУ; сколотити коаліцію проти Константинополя; перенести Вселенський патріархат у Москву. Участь більшої кількості голів церков додала б зустрічі ваги. Раніше богослов Ілля Бей казав: “Вони роздуватимуть щоки, називаючи себе найбільшою помісною церквою у світі, найбагатшою і незалежною, щоб проголосити себе першими”.
Глава відділу зовнішніх зв’язків РПЦ Іларіон перед зустріччю дав інтерв’ю. Він вважає, що Константинополь “вторгся в чужі межі” (мається на увазі Україна), почав перекроювати кордони церков і “надавати автокефалію кому заманеться”.
Патріарх Варфоломій показав, що миритися з цим не має наміру. Він написав щонайменше два листи патріарху Феофілу, обидва – у жорсткому тоні: “Ми не можемо зрозуміти, як ви не помічаєте або навіть ігноруєте масштаби негативних наслідків цієї ініціативи”. Другий лист було оприлюднено напередодні зустрічі, 25 лютого.
Це дуже цікавий документ, зазначив Говорун. Кожна фраза і кожне слово відкалібровані. Видно, що над текстом ретельно працювали, і не тільки ієрархи, а й учені. З листа випливає, що зустріч в Аммані не відповідає жодному з відомих канонічних форматів. “Цілком у дусі часу, можна говорити про гібридність амманського форуму”, – вважає він.
Перший підсумок зустрічі в Аммані: розколу не сталося. “І це було зрозуміло заздалегідь. Коли через автокефалію ПЦУ відносини з Константинополем не розірвала жодна православна церква, крім, власне, Москви. На радикальні кроки інші церкви не підуть. Вони можуть на рівні риторики бути незадоволеними, але це не означає реального розколу”, – говорить про результати зустрічі релігієзнавець Горевий.
Другий підсумок: позначилася коаліція РПЦ. Крім реально присутніх на зустрічі Сербії, Чехії та Єрусалиму, Горевий відносить сюди Антиохійського патріарха, який загалом підтримує політику РПЦ, але він не приїхав через конфлікт з Єрусалимом.
Уже пізно ввечері в середу було оприлюднено комюніке зустрічі. На план-максимум, за якого учасники відкрито засудили б Варфоломія за Томос ПЦУ, Росія не пішла. “Перше враження від прочитання: воно доволі компромісне і допускає різне трактування подій у православному світі”, – зазначає архімандрит Говорун.
З позитивного. Перший висновок: у комюніке йдеться, що схизма (розкол) в православному світі наближається, але зараз її немає. Другий висновок: ніде, підкреслює Говорун, не сказано, що Константинополь не мав права давати Томос Православній церкві України. Ніде також не згадується, що Константинополь взагалі не має права на ті прерогативи, якими користується. Підкреслено роль Вселенського патріархату як першого в чині серед усіх церков. Москва це підписала, попри розрив відносин з Константинополем.
З негативного. “Я думаю, звичайно, це було наполягання Москви, – щоб питання автокефалії ПЦУ зробити відкритим”, – вважає Говорун. Тобто з точки зору Константинополя питання давно закрите: Томос виданий, до автокефалії питань немає. Москва в комюніке намагається підвести до того, що це не остаточне рішення, і процес автокефалії не завершений, так що його треба обговорювати далі.
Однак сам формат зустрічі, без участі Константинополя і більшості православних церков світу, ні до чого не зобов’язує. “Це комюніке – просто декларація. Його підписала навіть не половина церков, а трохи більше третини (якщо вважати Румунію і Польщу)”, – зазначив Горевий.
У ПЦУ заявили, що якщо для учасників зустрічі в Аммані автокефалія української церкви – це не порожні розмови, то ПЦУ тільки за і не раз сама закликала до діалогу. Якщо ж справжня мета РПЦ – відібрати автокефалію, то це шлях у нікуди, який тільки підриває її авторитет.
На цей момент повноцінно автокефалію Православної церкви України визнали Константинопольська православна церква (6 січня 2019 року) Олександрійська православна церква (8 листопада) та Елладська православна церква (12 жовтня). Але тепер ніщо не заважає церквам продовжити цей процес. На думку митрополита Київського і всієї України Епіфанія, цього року ПЦУ визнають ще кілька церков.
Нагадаємо, священник РПЦ Смирнов назвав жінок у цивільному шлюбі “безкоштовними повіями”.
Рпц все надеялась, что деньги выше бога, но просчиталась. Но вот интересное наблюдение, поддержали рпц, бывшие в социалистическом с ссср лагере страны, неужели этот фактор может влиять на веру в господа, этот же лагерь был безбожников.
Так ОН жЭж АГЕНТ ПЦУ!
Рпц это змеиное кубло.
Гун гандон