Дозволити не можна заборонити: чи потрібна легалізація зброї в Україні

В українському суспільстві все частіше розгоряються суперечки про доцільність легалізації зброї.

Прихильники цієї ідеї аргументують свою позицію тим, що кожна людина має право на захист себе, своєї сім’ї та помешкання.

Противники ж, зі свого боку, вказують на можливе збільшення рівня бандитизму унаслідок вільного володіння зброєю.

Так, у світовому масштабі до прихильників легалізації зброї відносять в першу чергу асоціації власників зброї, стрілецькі клуби та підприємців, які володіють великими мережами збройних магазинів.

До представників протилежного боку дискусії – послідовників консервативного шляху розвитку суспільства, антивоєнні організації, спільноти постраждалих від застосування зброї та асоціації проти насильства за допомогою зброї.

Як перші, так і другі мають великий арсенал прикладів та аргументів, що свідчать про їх правоту. Зважаючи на величезну кількість зустрічних потоків даних, пересічному українцю все складніше скласти власне бачення ситуації.

Однією з найбільш розповсюджених тем обговорення є твердження про те, що громадяни України не доросли до того рівня, аби давати їм в руки пістолети. Причиною такої думки є той факт, що за часів СРСР на території всіх республік діяли значні обмеження на право володіння збройними засобами захисту. Тому, на думку противників легалізації зброї, в Україні немає культури поведінки зі зброєю.

Однак, на противагу такій гіпотезі можна навести приклади країн-колишніх членів Радянського Союзу, де володіння зброєю вільне і дозволене. Серед них – Естонія, Латвія, Литва, Чехія, Молдова.

Особливо часто журналісти, які досліджують проблему зброї, наводять приклад Молдови. За їх словами, цю державу можна розглядати як взірець для України, адже вона є найближчою для нас за багатьма показниками: радянським минулим, рівнем економічного розвитку, пристрастю до алкоголю, наявністю військового конфлікту тощо. Так, незважаючи на значні труднощі після легалізації зброї, з 1994 по 2000-й рік рівень тяжких злочинів в цій країні знизився більше ніж удвічі.

У Естонії та Чехії легалізація зброї також дала позитивні результати. Так, в Естонії після дозволу на вільне володіння зброєю рівень вбивств скоротився в чотири рази, а штат поліції зменшився вдвічі.

З іншого боку, одним з важливих аргументів на користь заборони вільного володіння зброї є те, що збільшення кількості зброї призводить до збільшення кількості вбивств. У 2014 році було проведено та опубліковано в American Journal of Public Health дослідження, яке виявило що збільшення кількості зброї призводить до росту вбивств серед знайомих людей.

На думку вчених, це зумовлюється тим, що середньостатистичне вбивство зі зброї відбувається раптово, в результаті спалаху емоцій. І часто конфлікти, що відбуваються між друзями, знайомими, родичами тощо, призводять до непередбачуваних наслідків. А пістолет, який знаходиться напохваті, не вирішує непорозуміння, а, навпаки, ускладнює його.

Варто вказати, що задля аргументації власної позиції сторони дискусії часто використовують абсолютно різні джерела інформації, які часто суперечать одне одному. Тому іноді за гучними цифрами, які озвучують прихильники чи то противники вільного використання зброї в усьому світі, стоять сумнівні джерела інформації.

За даними соціологічного дослідження TNS- Україна, яке проводилося в березні 2016 року, близько 81% українців виступають проти ідеї легалізації зброї в Україні. Однак, як відомо, суспільна думка постійно змінюється і не виключено, що у недалекому майбутньому результати схожих досліджень будуть суттєво відрізнятися від попередніх.

У стабільному, демократичному правовому суспільстві таке нововведення дає змогу зрівняти людей у правах та сприяти більш відповідальному ставленні їх один до одного.

Не варто забувати, що зброя не тільки дає права, але й є величезним обов’язком для кожного громадянина. Тому потенційні власники зброї мають проходити жорсткі процедури відбору за допомогою психологічних, фізичних, розумових тестів, відвідувати курси підготовки зі стрільби та поведінки зі зброєю. Тільки в такому разі зможемо сміливо казати про те, що зброя стане знаряддям самозахисту та безпеки кожного громадянина.

Нагадаємо, законопроект із відповідною ініціативою підготувала Радикальна партія Олега Ляшка. Проект закону про цивільну зброю і боєприпаси передбачає законодавче врегулювання правовідносин, що виникають при обігу в Україні зброї та бойових припасів.

Законопроект спрямований на захист життя та здоров’я громадян, власності, охорону громадського порядку і громадської безпеки, природи і природних ресурсів, зміцнення міжнародної співпраці в боротьбі зі злочинністю та незаконним розповсюдженням зброї.

Правова ініціатива передбачає створення Єдиного державного реєстру зброї України. Згідно із законом, право на придбання зброї мають психічно здорові, несудимі громадяни України. Також право набувати у власність та відчужувати цивільну зброю та боєприпаcи мають суб’єкти господарювання та стрілецькі спортивні організації.

Право на придбання цивільної зброї другої, третьої та четвертої категорії громадяни України набувають після одержання ними дозволу на зброю відповідної категорії. У дозволі вказується інформація про власника, а також зазначається категорія (категорії) зброї, яку особа має право придбати у власність.

16 січня, коментуючи інцидент збройної сутички між цивільним громадянином та народним депутатом Сергієм Пашинським, лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що український парламент повинен максимально швидко ухвалити законопроект про обіг зброї, який дозволить громадянам повноцінно реалізувати право на самозахист.

Політолог Максим Джигун

для ІНФОРМАТОРа