Децентралізація очима голови ОТГ Миколи Шустова

Микола Шустов розповів про проблеми Олександрійської ОТГ та про переваги і недоліки децентралізації.

З головою Олександрійської ОТГ на Рівненщині Миколою Шустовим ІНФОРМАТОР поговорив про труднощі, з якими він стикнувся, очоливши територіальну громаду. Чимало цікавого Шустов розповів про те, як в Україні проходить реформа децентралізації. Також в інтерв’ю голова ОТГ назвав політика, завдяки якому будинок культури в Олександрії отримав кошти на капітальний ремонт.

З Миколою Шустовим журналісти видання зустрівся після Форуму місцевого самоврядування.

– Що цікавого і важливого Ви почули на Форумі?

– Найголовніше, що влада згадує про села, про їхні проблеми. З почутого на Форумі можна відмітити слова заступника міністра культури, який заговорив про вирішення проблем культури, про які дуже рідко згадують. Говорячи про фінансування ОТГ, як правило, згадуються проблеми охорони здоров’я і освіта, тобто такі, як розбудова амбулаторій, дитячих садочків нового формату, шкіл. Про будинки культури, клуби, бібліотеки згадують дуже рідко. А якщо казати про нашу Олександрівську ОТГ, то про це не згадували взагалі. Тобто настільки в критичному і плачевному стані наразі перебувають заклади культури, що ще б рік-два і від них нічого не залишилося би.

Після виборів у квітні цього року, де я брав участь і переміг, я з травня проводив моніторинг усіх закладів, які є в об’єднаній територіальній громаді. Проблем дуже багато. Як і на більшості територій України є проблеми з дорогами, зокрема з їх відсутністю, з вуличним освітленням. Майже всі села не мають вуличного освітлення. Окремі села, наприклад де я був головою, у Заборолі, ми повністю освітили за енергозберігаючими технологіями, але залишаються ще 9 сіл, які потрібно освітити. Одна з основних проблем нашої ОТГ – це заклади культури в Олександрії, Заборолі і Кустині. Це три сільські ради, котрі були до об’єднання. Жахливий стан об’єктів культури є проблемою у всіх. На даний момент проводиться капітальний ремонт у будинку культури в Олександрії, вже було виділено за ініціативи народного депутата Олега Ляшка 700 тисяч субвенцій з державного бюджету. На сьогоднішній день починаються ремонтні роботи даху. Але вже двічі проект на будинок культури переробляли, потрібно додатково ще на сам дах виділити близько 500 тисяч, а щоб повністю зробити цей будинок культури – потрібно залучити не один мільйон гривень. І така ситуація з усім.

– Уточніть, будь ласка, скільки сіл входить у Вашу ОТГ?

– Наша ОТГ – це 3 сільські ради, 11 сіл, 7,5 тисяч населення, 170 квадратних кілометрів площі.

– Які позитивні сторони децентралізації можете назвати?

– Позитив децентралізації полягає в тому, що з державного бюджету при розподіленні коштів, частина податків, зокрема ПДФО, яке йшло по сьогоднішній день до районного бюджету, йдуть до ОТГ. Це 60% з податку. Тепер держава ділиться бюджетними коштами з ОТГ. Залучаються більші кошти, держава повертається обличчям до сіл, можна залучати й інші інфраструктурні субвенції для розбудови того чи іншого об’єкту. Але за ці двадцять років нічого не робилося і все потрібно робити з нуля. Це і дороги, і світло, в тому числі не лише вуличне. Адже потрібно проводити повну реконструкцію освітлення, оскільки в деяких населених пунктах потрібно міняти опори ліній електропередач.

– Чи збільшився бюджет громад після фінансової децентралізації?

– Поки що не збільшилися, бо до нового року у нас є три різні бюджети. Ми вступаємо у прямі відносини з державою тільки 1 січня 2019 року. До цього часу з районної ради повинні нам передати всі бюджетні установи, які в них на балансі, і відповідно освітянська і медична субвенції будуть йти до нас. Попередньо ми проводили прорахунки тільки по ПДФО. На нашу ОТГ буде йти більше 10 мільйонів. А раніше цих коштів взагалі не було. Загальний бюджет Олександрії був біля 5 мільйонів, Заборолі – до мільйона і близько 700 тисяч Кустинської сільської ради.

– Які додаткові витрати покладаються на Вас після децентралізації?

– Якщо нам передадуть школи, ФАПи і амбулаторії, якщо “первинка” перейде до нас, то ми отримуватимемо і на них фінансування. Якщо до підпорядкування нашій ОТГ передадуть лікарню – у нас в Олександрії є районна лікарня – фінансування збільшиться. Можливо, вона поки що, принаймні на наступний рік, буде функціонувати як районна лікарня і фінансуватися з районного бюджету. Можливо, до нас будуть надходити медичні субвенції, але ми будемо передавати їх на район, якщо управління закладом буде здійснювати районна рада чи райдержадміністрація. Але інші структури будемо фінансувати ми – бібліотеки, будинки культури, школи, дитячі садочки, які в цьому році теж передали нам. І охорона здоров’я – те, що нам передають, і що ми будемо фінансувати. Освіта допомагає субвенціями, те, чого не вистачає, ми додаємо з власного бюджету.

– Чи можна сказати, що після утворень ОТГ в їхніх керівників збільшилися можливості для зловживань?

– Як було і до виборів, правильний розподіл фінансування в громаді в першу чергу залежить від керівника ОТГ, в якому напрямку він буде йти і що захоче зробити для своєї громади – так вона і буде жити. Мені в Заборолі, перед тим, як я став Олександрійським головою, де по бюджету була нульова сільська рада, протягом двох років вдалося залучити понад чотири мільйони для розвитку громади. На один мільйон зробили капітальний ремонт доріг, за один мільйон повністю освітили вулиці двох сіл, які входять до Заборольської сільської ради, до малесенької вулички. Також вдалося залучити півтора мільйони Рівнеобленерго, щоби освітити масив, який складається з двох вулиць, де люди 25 років сиділи без світла, хто генераторами користувався, хто лампами керосиновими. Отака ситуація була у нас, і це 10 кілометрів від Рівного! Але вдалося залучити ці кошти, і загальна цифра – це чотири мільйони. Якщо можна буде додатково отримати кошти як з державного бюджету, так і залучати міжнародних донорів, крім того, ми вже маємо бонусний місцевий бюджет – то можна зробити дуже багато.

– Багато хто скаржиться, що в процесі децентралізації закриваються школи, лікарні, проводиться так звана оптимізація, яка ускладнює життя людей. Що можете про це сказати?

– Ситуація, при якій деякі медичні та освітні заклади закриваються в рамках децентралізації можлива у тих громадах, які об’єднувалися заради об’єднання. Наприклад, було дві бідні сільські ради, вони об’єдналися в громаду і стали однією бідною громадою, тобто у них немає надходжень, можливо, там немає підприємств, які б їх забезпечували. Основний дохід ОТГ – це ПДФО – тобто немає, з чого громаді цей дохід отримувати. Якщо на їх території є чи школи, чи дитячий садочок, чи якісь комунальні заклади, зрозуміло, що будуть додаткові витрати на це все, а вони будуть не в змозі це профінансувати. Тому і передається все на місця, щоб на місцях дали свою оцінку, проаналізували, зробили моніторинг і визначилися, чи раціонально використовуються кошти чи ні.

У нас в області проводили Раду регіонального розвитку в нашому районі, доповідав керівник ПМСД (первинна медико-санітарна допомога, – ред.). В них вже йде медична реформа, і кошти йдуть по первинній ланці за сімейним лікарем. Але передбачалося, що сам лікар, щоб у нього була більша зарплата, визначає, чи достатньо йому однієї медсестри. Або вона може  обслуговувати двох лікарів. В нашому випадку на одного лікаря було три медсестри. Зрозуміло, що це непотрібно і це нераціональне використання бюджетних коштів. Треба підходити раціонально, якщо є якась галузь, де нішу потрібно закрити – додати людський ресурс, якщо непотрібно – ні. Це рішення має прийматися керівником – головою ОТГ разом з депутатським корпусом.

Голова Олександрійської ОТГ Микола Шустов

– Які ще реформи влада і уряд планує впроваджувати в рамках реалізації децентралізації?

– На сьогоднішній день реформуються «первинка» і освіта. Щодо освіти – це Нова українська школа, тобто з першого класу адаптовують і класи, і парти до європейських стандартів, тобто створюють умови, щоб дітям було зручніше отримувати знання.

Що потрібно від держави – це створити належні умови для населення. Якщо це стосується питання шкіл чи дитячих садочків, то в першу чергу потрібно провести ремонтні роботи, щоб у закладах було зручно і комфортно. Зрозуміло, що якщо освітній заклад гарний, то це приємно і батькам, і, в першу чергу, діткам і вихователям. Педагогічному персоналу там зручно і комфортно працювати.

– Які недоліки реформи децентралізації можете назвати?

– Недоліків децентралізації на сьогоднішній момент я не бачу. Але що можливо, і чого не хотілося би, щоб держава не змінювала правил гри під час гри. Щоб не гралися з податками, по принципу: ми сьогодні даємо, а тепер вирішили, що вам забагато. Щоб не переглядалися механізми і не вносилися відповідні зміни до бюджетного та інших законодавств. Щоб можна було залучати кошти і інвесторів до ОТГ. Держава має дати нам можливість розпоряджатися землями за межами населених пунктів. На сьогоднішній день цього немає. Є лише рішення уряду, щоби головні управління Держгеокадастру приймали відповідні рішення і передавали землі сільськогосподарського призначення ОТГ. Але це тривала процедура, тому що потрібно зробити технічну документацію, цей процес триватиме рік, процес затягується. Тобто рік часу вже втрачається в ОТГ, щоб залучити інвестора. На сьогоднішній час вони не можуть цього зробити.

Якщо є земля за межами населеного пункту, я, як голова ОТГ, не можу залучити інвестора. Хоча в планах це є. Інвестори хотіли будувати у нас в ОТГ аквапарк і вже готові будувати. Зараз, не знаю яка ситуація в державі, тому трішечки призупинять цей процес. Але враховуючи, що ця земля, понад 10 гектарів, в нас є, реалізувати цей проект ми не можемо. Для того, щоб нормально передбачити в законодавчому полі цей механізм, необхідно ввести відповідні зміни до земельного кодексу і зазначити, що ОТГ розпоряджаються землями у межах і за межами населених пунктів. Крапка. А не гратися з тим, що ми вам передамо, але спочатку зробимо документацію і передамо, і так далі. Це – землі запасу відповідної сільської ради, але вони знаходяться за межами населеного пункту і ними розпоряджаються управління Держгеокадастру, але це землі сільськогосподарського призначення. Крім того, є і водойми, і ліси. Хоча в нас вони передбачені як землі рекреативного призначення, тобто їх можна залучати, наприклад, для туристичної галузі. Рекреацією розпоряджається райдержадміністрація, землями сільськогосподарського призначення – головні управління Держгеокадастру.

Для того, щоб зняти цю проблему – не потрібно далеко йти. Просто достатньо внести зміни до Земельного кодексу України. Виходить, що в межах населеного пункту землями розпоряджається сільська, селищна, міська ради, за межами – головне управління чи райдержадміністрація. Але якщо виникає проблема за межами населеного пункту – наприклад сміття – і це є територією сільської ради, то проблема – моя, як голови ОТГ. А як розпоряджатися землями – то це не мої проблеми, вони можуть розпорядитися самі.

– Як повернути в села їх жителів, які масово емігрують?

– Проблема трудової міграції є у віддалених населених пунктах області. Наше ОТГ – у 10-15 кілометрах від обласного центру, у нас такої проблеми немає. Люди можуть поїхати у місто на роботу, і потім їдуть до дому у села. Але нам потрібно залучати спеціалістів до управління ОТГ, тому що нам, окрім фінансування від держави, потрібні додаткові повноваження і відповідальність. Окрім фінансового, нам потрібен людський ресурс. Для того, щоб залучити цих людей, фахівців, до нас на роботу, потрібно докласти зусиль, адже за такі мізерні кошти ніхто працювати не хоче. Тому зрозуміло, що потрібен додатковий фінансовий ресурс для залучення людського.

Спілкувалися – Леонід Кулєш, Мар’ян Ощановський

Підготувала – Ріта Яник

Відео – Роман Пєтушков

Загрузка...

Поширюйте матеріал

Загрузка...