Платні камери в СІЗО є дискримінацією за майновою ознакою. На відміну від процедури внесення застави, яка прописана в законодавстві, платні камери засновані на підзаконному акті і є пілотним проектом Мінюсту.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.
“Це ж нерівність за майновою ознакою”, – сказала Денісова, коментуючи проект Мінюсту щодо платних камер.
Вона зазначила, що, наприклад, в СІЗО Києва є 20 платних місць. При цьому в інших камерах – жахливі умови, де навіть відсутня можливість нормально поспати. При цьому ці 20 місць не завжди використовуються.
“Якщо ось одне таке місце в СІЗО “продали” за 2 тисячі, чим ці дві тисячі на місяць можуть допомогти іншим ув’язненим, якщо у них навіть відсутня можливість нормально поспати? Ось у СІЗО Києва зробили 20 платних місць, збирають гроші. Не завжди всі 20 місць використовуються. Іноді люди платять гроші, але їх все одно не переводять в таку камеру, буквально минулого тижня у мене було таке звернення. Решта – це ж взагалі жах”, – розповіла Денісова.
За її словами, наразі в Україні 27 вільних колоній в “замороженому” стані.
“Якщо в інших у нас перенасичення – так розвезіть людей! Треба приймати такі адміністративні рішення, які можуть поліпшити умови життя людей вже зараз. Я як уповноважений не можу підходити вибірково до норм Конституції, де заборонена дискримінація за майновою ознакою”, – сказала омбудсмен.
Нагадаємо, станом на 5 січня 2021 року платні камери у слідчих ізоляторах принесли державному бюджету два мільйони гривень. Найбільше заробила державна установа “Київський слідчий ізолятор”
Тепло светло и мухи не кусают