Демарші мерів: сепаратизм чи початок виборчої кампанії? (ВІДЕО)

Розповідаємо, чому мери ряду міст пішли на конфронтацію з центральною владою та про нові проблеми Володимира Зеленського.

Мери, як виконавча влада на місцях, зобов’язані виконувати розпорядження центральних органів влади. Тому, без сумнівів, неузгоджені з Києвом рішення про часткове скасування карантинних обмежень в окремих містах, свідками чого ми стали два тижні тому, – це вихід за межі українського законодавства.

Чи доцільно говорити про сепаратизм у зв’язку з демаршами мерів Черкас, Одеси, Дніпра та інших міст? Питання дискусійне. Але про що точно не варто забувати, так це про місцеві вибори, які мають відбутися вже восени поточного року. До речі, у Зеленського, зокрема перший заступник голови ОПУ Сергій Трофімов переконаний – якщо не виникне ніяких форс-мажорних обставин, то вибори обов’язково пройдуть восени.

Про демарші мерів необхідно говорити, в першу чергу, саме у контексті виборів, а не сепаратизму. Поведінка мерів витікає з соціологічних даних. Одне з останніх соціологічних досліджень КМІСу показало, що сумарний рейтинг опозиційних сил значно вищий за рейтинг провладної «Слуги народу». Щонайменше 50% проти 32,6%. Це означає, що у більшості українських міст опозиційний електорат більший за провладний.

Логіка мерів проста: щоб збільшити свої шанси на перемогу, їм вигідніше опиратися на більшу електоральну базу – опозиційну. Тому вони вже зараз так впевнено ідуть на конфронтацію з центральною владою, щоб потім піти на вибори у статусі опозиціонерів.

Анатолій Бондаренко, Геннадій Труханов, Руслан Марцінків – далеко не останні «сепаратисти». З наближенням виборів з великою долею ймовірності ним стане навіть Віталій Кличко, який після відставки Андрія Богдана порозумівся з Банковою і зберігає лояльність владі. Опозиційність допоможе йому зібрати більший «врожай» голосів у Києві, який голосував за «слуг народу» гірше, ніж в цілому Україна.

Але що ми все про мерів і про мерів. У Володимира Зеленського є куди більша проблема, ніж демарші мерів. Кадрова політика!

Кілька останніх подій свідчать про те, що у президента величезні проблеми з підбором кадрів. Нещодавно Зеленський публічно розкритикував голів обласних адміністрацій через затримку виплат 300% надбавок медикам, які працюють з інфікованими на коронавірус пацієнтами. Тих самих голів, яких не так давно призначав своїм указом!

Також без подиву неможливо читати новини про те, що вже 11 парламентських комітетів відправили на доопрацювання програму уряду Дениса Шмигаля. З початку квітня Рада не може проголосувати за програму чинного Кабміну, щоб надати йому річний імунітет. «Слуги народу» мають більшість у всіх комітетах ВРУ, і виходить, що «слуги» відмовляються надати річний імунітет уряду, який самі ж сформувати два місяці тому.

Якщо немає довіри і порозуміння між президентом і головами обладміністрацій, між урядом і «Слугою народу», то очевидно, що Зе-команда не справляється з надважливим для будь-якої владної команди завданням – набором кваліфікованих кадрів. І, схоже, з кожним місяцем президентства Зеленського ця проблема не вирішується, а навпаки стає ще гострішою.

Більше про бунти мерів, кадрову політику Володимира Зеленського та скандальний фільм «ДАУ» дізнавайтесь з ІНФОКАСТу №2.

Мар’ян Ощановський

для ІНФОРМАТОРа