Відомий український правник Клим Братківський звернув увагу на біографію Генерального прокурора Руслана Рябошапки через його заяви, що якщо беркутовці втечуть, то їх все одно умовно засудять.
Експерт поділився біографією у себе на сторінці у Facebook.
“Отже, хлопчик з далекого переферійного селища приїздить до Києва і в 1998 році закінчує Міжнародний Соломонів університет за спеціальністю “Правознавство”. І тут слід відзначити, що я цей вуз знаю лише з розмов про те, що коли тебе не взяли в жодний державний вуз, тоді єдиний шанс отримати вишу освіту – йти в Соломонів університет. Якщо я не помиляюся, то цього вузу вже не існує. В будь-якому разі сайт вузу не працює. До речі, цей вуз закінчив ще один видатний юрист сучасності Олександр Грановський, правда він його закінчив за спеціальністю “Фінанси”, а юристом став пізніше в Тернополі.
Так от наш Рябошапка зразу після закінчення вузу став працювати в Міністерстві юстиції України: головним консультантом заступника начальника управління ….; заступником директора Департаменту …; заступником начальника відділу Державного департаменту …. Це все за три роки. Ні, він не пішов працювати в районний відділ управління юстиції, а потім в міський відділ, а потім в Міністерство юстиції, а зразу потрапив на роботу до міністерства. Про що це свідчить? Правильно, про протекторат з чийогось боку. Так чий він родич? Хто його проштовхував по кар’єрній драбині?
Але це не все, в 26 років, не маючи реальної юридичної практики, його призначають директором Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України. А в 27 років – начальником Департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронної діяльності та антикорупційної політики Міністерства юстиції України, де він працює більше 6 років. Завдяки цій посаді Рябошапка постійно їздить до Європи в рамках Групи держав Ради Європи проти корупції і стає “головним” антикорупціонером. В 2010 році його призначають директором новоствореного Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України. І тут слід згадати про Андрія Богдана, якого в той же рік Азаров призначає Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики. Очевидно, що вони мали між собою співпрацювати. До речі, не секрет, що антикорупційна посада – це дуже бажане місце роботи для будь-кого юриста. В країні, яка займає високі місця в рейтингу найкорумпованіших країн світу, “вигідно” боротися з корупцією. Але це вже окрема тема для розмови.
Далі при злочинній владі Януковича він працює заступником директора Департаменту юридичного забезпечення Секретаріату Кабінету Міністрів України. Тобто, Рябошапка фактично супроводжував діяльність уряду Азарова з правових питань.
Перед самою Революцією гідності, він технічно переходить працювати до неурядової організації “Transparency International Україна”, де працює 6 місяців і зникає з поля зору. Лише через два роки він з’являється в якості члена Національного агентства з питань запобігання корупції, а через рік він знову зникає і вже з’являється в 2019 році в якості радника кандидата Зеленського”, – написав він.
“Які висновки.
1.Людина, яка закінчила посередній вуз зразу потрапляє працювати в міністерство, що свідчить про чиюсь підтримку згори. Тобто, людина не своєю працею і знаннями отримала посаду, а завдяки комусь. Було б бажано дізнатися завдяки кому.
2.Людина фактично не має практичного юридичного досвіду. Праця в міністерстві – це не те саме, що працювати юрисконсультом на підприємстві чи юристом в юридичній фірмі.
3.Людині дивним чином вдавалося займати достатньо високі посади при багатьох міністрах юстиції і різних президентах. Цікаво дізнатися завдяки чому, бо не всі цим можуть похвалитися”, – резюмував Клим Братківський.
Нагадаємо, раніше лідер РПЛ Олег Ляшко заявляв, що після зміни влади він відправить Рябошапку на примусові хімічні роботи.