Новим зовнішнім ворогом Кремля може стати Німеччина

У 2017 році Росія планує зіграти з Ангелою Меркель та Німеччиною у ту ж гру, в яку зіграла з Хіларі Клінтон та іншим демократами США у 2016-му.

Про це колумніст Йоган Біттнер пише для New York Times.

На думку автора, після інавгурації Дональда Трампа у 2017 році і потепління стосунків США з Росією, Кремлю доведеться шукати нового “зовнішнього ворога”, і цю роль можуть відвести саме Німеччині та Ангелі Меркель.

Канцлер Німеччини – досконала ціль. Наступної осені у Німеччині відбудуться загальні вибори, і, враховуючи підйом прихильних до Росії політиків, Меркель у цих перегонах може стати єдиним європейським лідером з антипутінською позицією.

Починаючи з анексії Криму 2014 року, Меркель найбільш послідовно осуджувала цей крок Путіна. Наступного року, вона запросила до Німеччини мільйон біженців і підштовхувала решту Європи робити те ж саме, розбавляючи таким чином, на думку російських етнонаціоналістів, європейську культуру. Також вона і досі вірить в єдиний, інтегрований Європейський союз, оплот ліберальних цінностей і, хоча б почасти, політичний і економічний оплот проти Росії.

Створюється враження, що Росія, можливо, планує зробити з Меркель і її союзниками в 2017 році те ж саме, що зробила із Хілларі Клінтон та іншими демократами в Сполучених Штатах у 2016 році.

Зрештою, в минулому році ті ж хакери, які зламали комп’ютери Демократичної партії, відомі під іменами Fancy Bear або Sofacy Group, атакували мережу німецького парламенту; вони також звинувачуються в крадіжці документів у окремих членів парламенту. Кожна новина про те, що Росія втрутилася в американські вибори дає Німеччині передчуття, що це буде найбільш жорстка і виснажлива виборча кампанія в сучасній німецькій історії.

Це передчуття, однак, дає Німеччині одну перевагу. Ми знаємо дещо про технічні можливості і методи росіян, і, що ще більш важливо, ми все більше відчуваємо, звідки ці методи походять ідейно – і як це буде надалі направляти російські атаки.

Тут ми можемо витягти цінні уроки з часів холодної війни. Те, що Росія робить сьогодні – дуже цифрова версія того, що ми, німці, до 1989 року, називали терміном “Zersetzung”. Його важко перекласти, але він як політичний еквівалент може найкраще охарактеризувати те, що відбувається, коли ви наливаєте кислоту на органічний матеріал – розчинення і розпад.

Методи “Zersetzung” покликані поставити під сумнів основні норми західного ліберального порядку і його інститутів; спотворювати і тим самим дискредитувати цілі Європейського Союзу, НАТО і вільної ринкової економіки; підривати довіру до вільної преси і вільних виборів. Засоби “Zersetzung” включають наклеп та, через поширення брехні і фейків, створення сірої зони сумніву, в якій факти борються за те, щоб вижити.

Ми бачили все це раніше у роботі КДБ та Штазі Східної Німеччини (міністерство державної безпеки НДР): психологічна війна, поширення чуток, схеми підкупу політиків з тим, щоб потім виставити їх в якості злочинців. Вони використовували їх як всередині країни, проти дисидентів, так і зовні, проти західних ворогів. Путін і його колишній колеги з КДБ повинні знати, що, цього разу ми більш чутливі до їх брудних трюків, і того, як вони адаптували “Zersetzung” для Інтернету.

Уряд має відігравати свою роль, але також чинити спротив повинні журналісти і групи громадянського суспільства. Ми, журналісти, будемо чинити тиск на такі компанії, як Facebook і Twitter, щоб вони проявляли пильність щодо підроблених новин; ми будемо викривати зразки російського агітпропу, де побачимо.

Але так само важливо мати чітке уявлення про ідеологію, яка спрямовує ці атаки. У вересні моя газета, Die Zeit, об’єдналася з телекомпанією ZDF, щоб розкрити деталі досить складної кампанії дезінформації Москви. Ми отримали доступ до приблизно 10 000 листів, які показали, як ідеологи, близькі до адміністрації Путіна, керували проросійським повстанським урядом в Східній Україні.

Серед листів був документ, названий “тематичні керівні принципи”, яких повстанські союзні ЗМІ повинні були дотримуватися – при необхідності, перекручуючи факти і фальсифікуючи новини.

“Сьогоднішня Росія – вже не Росія 1990-х років, але працює непохитно, щоб відновити сили Радянського Союзу. Сьогодні Росія перебуває на рівних з Заходом”, – йшлося в документі. “Глобальна дипломатична війна триває. Але Захід також страждає в цій війні, і до цих пір не ясно, хто переможе”.

Без сумніву, такі ж замовлення дали армії хакерів, які нападали на демократів, і які зараз готують напади на Німеччину.

Цілком очевидно, хто програє.

Путін і його необережні шахраї повинні знати, що єдине, що вони пожнуть з цієї брехні – ще одне втрачене покоління росіян, які могли б служити своїй країні краще, якби отримали можливість працювати над чесними і конструктивними інтелектуальними завданнями.

Уряд, який порочить зовнішній світ, щоб зробити Росію знову великою, приречений програти – як програв раніше.