Як жінки-депутати в Раді ставляться до святкування “8 березня”

Щороку напередодні святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня починаються дискусії, чи варто його відзначати взагалі і чи потрібен у цей день вихідний. 

У 2017 році з’явився законопроект “Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні”, який розробив Український інститут національної пам’яті.

Згідно з проектом закону, будуть “декомунізовані” певні державні свята: українцям пропонують не мати вихідного 8 березня та 1 травня, а замість 9 травня відпочивати 8-го числа, тим самим не святкувати перемогу СРСР, а вшановувати пам’ять загиблих у Другій світовій війні, як це роблять усі європейські країни.

«Нам потрібно скасувати 1 травня. Також поступово і точно треба переводити акцент з 9 травня на 8 травня. Не варто робити державним і святковим днем 8 березня», – наголосив голова Інституту Володимир В’ятрович.

На думку історика, на державному рівні українці повинні відзначати тільки свята, присвячені «переломним, надзвичайно важливим для України як держави подіям».

У соцмережах активно обговорюють актуальність свята вже кілька днів. Зокрема, дискусія розгортається між представниками феміністичних організацій, які анонсували марш у центрі Києва та прихильниками консервативних поглядів.

Позиція жінок у парламенті

Народний депутат від Блоку Петра Порошенка Ірина Геращенко повністю підтримує пропозицію В’ятровича, оскільки сама не вважає 8 березня святом.

“Я ще зі школи не святкую цей день. Вітання не приймаю, подарунки теж. Підтримую лише ініціативу заснування Дня матері та впровадження його на державному рівні”, – розповіла депутат ІНФОРМАТОРу.

Категорично налаштована щодо святкування Міжнародного жіночого дня і Оксана Корчинська, народний депутат від фракції Радикальної партії Олега Ляшка.

“Я ніколи не відзначала цей день і вважаю, що для нього немає місця в нашому календарі”, – зазначила Корчинська.

Натомість, член парламентської фракції “Опозиційного блоку” Наталя Королевська у коментарі для ІНФОРМАТОРа заявила, що від святкування 8 березня відмовитися не готова. Більше того, разом із ініціативною групою “Жінки за мир” політик вважає, що 8 березня – традиційний та особливий день не лише для кожної української жінки, але й для усіх жінок світу.

У відповідь на законопроект “Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні”, ініціативна група “Жінки за мир” на чолі з Наталею Ковалевською в офіційному інтернет-представництві президента створили електронну петицію “Зберегти свято 8 березня в Україні”.

17199095_1914838665418499_563869379_n
Фото: елемент електронної петиції з сайту офіційного інтернет-представництва Президента України

Член ВО “Батьківщина” Олександра Кужель також підтримує святкування Міжнародного жіночого дня:

“Нехай тільки спробують мене не привітати, ще цього не вистачало! Звісно ж я чекатиму на привітання, квіти та подарунки”, – розповіла народний депутат журналісту ІНФОМАТОРа.

Що насправді святкують 8 березня?

Історія святкування Міжнародного жіночого дня є неоднозначною та має багато версій.

Перша та офіційна версія стосується подій весни 1857 року. Тоді текстильниці Нью-Йорка пройшли “маршем порожніх каструль” по Манхетену. Вони вимагали підвищення зарплати, поліпшення умов праці та рівні права для жінок. Демонстрацію розігнали, а подію назвали Жіночим днем.

fullsize
Демонстрації 1857 року в Нью-Йорку

У 1910 році на форумі жінок у Копенгагені німецька комуністка Клара Цеткін закликала світ заснувати Міжнародний жіночий день 8 березня. Це – друга версія появи жіночого свята.

Третя і, мабуть, найскандальніша версія походження свята неприємна для усіх представниць прекрасної статі, які очікують Міжнародного жіночого дня.

У 1857 році в Нью-Йорку жінки дійсно протестували, але були це не текстильниці, а повії. Жінки найдавнішої професії вимагали виплатити зарплату матросам, які скористалися їх послугами, але не мали грошей заплатити.

Через кілька років, 8 березня в Парижі повії знову провели демонстрацію. Цього разу вони вимагали визнати їх права рівними з тими, хто шиє одяг або пече хліб, і заснувати спеціальні профспілки. Це повторилося і в 1895 році в Чикаго, і в 1896 в Нью-Йорку – незадовго до пам’ятного з’їзду суфражисток в 1910 році, де і було вирішено оголосити цей день жіночим і міжнародним, як це запропонувала Цеткін.

До речі, і сама Клара проводила такі акції. Все в тому ж 1910 році, разом зі своєю подругою Розою Люксембург, вона вивела на вулиці німецьких міст повій з вимогою припинити свавілля поліції. Проте, у радянській версії повій замінили на “трудящих жінок”.

У СРСР це свято стало офіційним лише в 1921 році. Його запровадила соратниця Цеткін, революціонерка Олександра Колонтай, яка підкорила Радянський Союз “великою фразою”: “Віддаватися першому зустрічному чоловікові треба так само легко, як випити склянку води”.

Нагадаємо, вищий суд Ісламабаду заборонив святкувати в столиці Пакистану День Святого Валентина, оскільки це суперечить мусульманській культурі.

Рішення суду було прийнято за петицією, в якій стверджувалося, що фестивалі на честь Дня всіх закоханих “призводять до поширення аморальних поглядів і неналежної поведінки”.

Лілія Кузьменко 
для ІНФОРМАТОРа