Таємниці МОЗ: як насправді проводяться медичні реформи

За роки незалежності України, до реформування та удосконалення медичної сфери було залучено майже два десятки “спеціалістів” та їх “команд”, жодній з яких не вдалося довести почату справу до кінця.

Новопризначені очільники не були забезпечені підтримкою парламенту та ставали жертвами бізнесових конфліктів.

Після того, як Кабінет Міністрів звільнив двох заступників голови МОЗ, на посаду виконавчого обов’язки міністра було призначено Уляну Супрун, але й у її політиці знайшли ряд прорахунків.

Неповноцінний міністр

Багато експертів ставлять під сумнів легітимність призначення на діючу посаду Уляни Супрун.

Згідно чинного законодавства, в Україні, де діє парламентсько-президентська форма правління, право на призначення того чи іншого міністра має виключно парламент.

У випадку з Уляною Супрун, то на час її призначення, МОЗ не мало свого міністра. Останній з тих, хто займав цю посаду – Олександр Квіташвілі – висував кандидатуру Романа Ілика, який і є наразі єдиним легітимним заступником міністра.

Тодішній виконувач обов’язків Віктар Шафранський, порушуючи чинне законодавство, подавав кандидатуру Супрун, хоча не мав не це права.

За законом про Кабінет міністрів і центральні органи виконавчої влади, виконання обов’язків покладає не уряд і не заступник. Таке право надається тільки чинному міністру.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що уряд, та прем’єр-міністр, який підтримав та затвердив кандидатуру пані Супрун – перевищив свої повноваження і діяв усупереч законодавству України, а Уляна Супрун наразі є нелегітимним міністром охорони здоров’я.

105588
На фото: виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун та її заступники

Варто зауважити на тому, що виконувач обов’язків не несе відповідальності за галузь, яку очолює, а отже за наслідки політики, яку провадить новопризначена Супрун, буде відповідати лише Володимир Гройсман.

Провокативна політика

За даними опитування агентства IFAK, понад 87% населення України незадоволені якістю медичного обслуговування. При цьому, система охорони здоров’я споживає загальних витрат у розмірі майже 7,4% обсягу ВВП України, що перевищує показники деяких країн Європейського Союзу.

На початку 2017 року трапився гучний скандал між пані Супрун та директором Інституту серця, відомим в Україні хірургом Борисом Тодуровим, який звинуватив керівника міністерства у безвідповідальності та халатності.

15542102_1394656897233401_5908637482995371485_n
На фото: директор Інституту серця Богдан Тодуров

Проблема конфлікту полягала у тому, що, за словами пана Тодурова, міністр не здійснила закупівлю ліків та медикаментів за програмою серцево-судинних захворювань на суму понад 364 мільйони гривень(!) за кошти державного бюджету 2016 року.

У відповідь на це звинувачення, нова команда МОЗу заявила, що закупівлі у цьому напрямку вперше здійснюються через міжнародні організації, а не міністерством, тому є незначні затримки з поставкою.

Секретаріатом Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я був проведений аналіз результатів закупівель у 2015 році, у яких виявили численні зауваження та порушення.

За поставки деяких препаратів було переплачено більше 20 мільйонів гривень. Також знайшли порушення щодо термінів придатності поставленої продукції.

Щоб усунути подальші порушення та реалізацію корупційних схем, Комітет попросив надати МОЗ копії договорів із міжнародними організаціями у 2015–2016 роках.

У відповідь на це, Уляна Супрун заявила, що згідно із Законом України від 19.03.2015 № 269-VIII, закупівлі відбуваються відповідно до внутрішніх правил і процедур таких організацій. Укладаючи договори, вони погодились на дотримання комерційної таємниці, тому не можуть ознайомити депутатів із більш докладним звітом виконаної роботи.

49afa32-moz-team

Цікавим також є той факт, що на початку року, в МОЗ говорили про закупку іноземної валюти для реалізації міжнародних закупівель, а на останньому засіданні Комітету, Уляна Супрун озвучувала кореспондентські рахунки у гривнях.

Голова Комітету Ольга Богомолець повідомила, що направила запит до Міністерства юстиції із проханням пояснити, на якій підставі міжнародні організації відмовляються розкривати контракти.

Принциповість

У приміщенні Національної служби посередництва і примирення,15 лютого відбулося узгоджувальне засідання примирної комісії, покликаної врегулювати конфліктну ситуацію, яка виникла між Вільною профспілкою медичних працівників України та Міністерством охорони здоров’я.

DSC_1264 (1)
Узгоджувальне засідання примирної комісії

Делегація МОЗ не була налаштована на ведення діалогу, тому, навіть не прослухавши до кінця порядок денний, повідомила, що просить перенести розмову на невизначений термін.

Команда, на чолі з заступником виконуючого обов’язки міністра Олександром Лінчевським, пояснила, що не встигла ознайомитися з усіма матеріалами, які пропонуються до розгляду.

DSC_1267 (1)

До того ж, пан Лінчевський у той час мав би бути у профільному Комітеті Верховної Ради, де розглядався вкрай важливий для медичної галузі законопроект, у якому він був одним із співдоповідачів.

Тиск і маніпуляція

Уляна Супрун стверджує: тиск на її команду тільки набирає обертів.

24 січня до Міністерства охорони здоров’я прибув старший оперуповноважений департаменту захисту економіки Національної поліції України з метою отримати доступ до документів та контрактів із міжнародними організаціями.

Ухвала, з якою прийшли слідчі була прострочена, її термін дії добіг кінця ще 19 числа(!)

Наразі, Національна поліція розслідує, як Програма розвитку ООН закуповувала для МОЗ ліки за 7 державними програмами (на думку тих, хто ініціював слідство ціни були суттєво завищені).

Так, новопризначена Уляна Супрун та її команда зазнає регулярних інформаційних атак з боку ЗМІ та народних депутатів. У її сторону лунають обвинувачення у непрофесіоналізмі та бездіяльності, у відповідь на які, очільниця впевнено стверджує, що успіхи в проведенні реформ все ж таки є.

Лілія Кузьменко 
для ІНФОРМАТОРа