Полтавський військовий шпиталь залишається без ліків і ремонту через саботаж керівництва

У Полтавському воєнному шпиталі, історія якого налічує понад сто років, склалася критична ситуація із забезпеченням нормальних умов лікування та утриманням для госпіталізованих бійців.

У медичному закладі бракує основних ліків, а приміщення – як процедурні, так і палати – потребують суттєвого ремонту.

При цьому адміністрація закладу відмовляється від співпраці з волонтерами та намагається приховати проблеми закладу від громадськості і ЗМІ.

Про це журналісту ІНФОРМАТОРа розповіла волонтер Олена Сотничек.

“Лікар негласно підтвердила, що в операційній залі немає пластирів, не кажу вже про перев’язки для хлопців. Пацієнтам доводиться за власні кошти купувати ліки.

Багатьох госпіталізвоаних бійців просять писати відмову від санаторного лікування. Зокрема, пацієнтам з контузіями відмовляли в подальшій реабілітації. До них приходять медсестри чи співробітники адміністрації та просять підписувати папери на відмову від реабілітації та санаторного лікування, мовляв для них це не передбачено.

Деякі хлопці ці відмови через незанння підписували. Після того, як волонтери почали обурюватися таким становищем, адміністрація пішла на поступки.

Шпиталь ремонту не бачив дуже давно, і виглядає, як після війни”, – каже волонтер Олена Сотничек, яка відвідувала заклад цієї осені.

1

2
Стіни у одному з відділень шпиталю

Волонтер додає, що керівництво забороняє лікарям медустанови розповідати, яких саме медикаментів бракує, погрожуючи звільненням.

“У шпиталі немає душової, де хірурги могли б помитися перед операцією – їм доводиться обтиратися вологими серветками. Так само у відділенні хірургії немає душової для поранених, а в туалет неможливо заїхати на візку”, – підтверджує полтавський волонтер Ірина.

Вікна у шпиталі поміняли лише у жовтні 2016 року – до цього у палатах і в коридорах стояли звичайні скляні шибки, а подекуди на місці вибитого скла – сітки.

1
Вікна коридору до ремонту

Як повідомила волонтер Тетяна Джафарова у своїй публікації на Facebook, нові пластикові фасадні вікна встановили, зокрема, за сприяння театру “Чорний квадрат” та волонтерів. Вікна з парадноі сторони шпиталю поміняли також зусиллями волонтерів.

“Але там все ще залишаються старі вікна. Міська адміністрація не може займатися цим питанням, адже госпіталь підпорядковується Міністерству оборони. Я знайшла народного депутата з Полтавщини, готового проспонсорувати ремонт, також знайшла програму енергозбереження. Однак начальник медичної частини військового госпіталю Артур Просолов відповів депутату, мовляв “програми нам ніякі не треба, дайте живі гроші і я все поставлю”.

У відділенні хірургії, до того, відмовилися від пропозиції безкоштовно встановити нове вікно”, – додала Олена Сотничек.

1

Про критичне становище у лікарні уже розповідали журналісти місцевої телестудії “Місто”.

Так, восени 2016 року із підозрою на пневмонію до шпиталю потрапила військовий медик Людмила Ясиненко, нагороджена орденом за захист Авдіївської промзони. Три дні пацієнтку не оглядали.

“У мене була температура. Мені призначили антибіотик і “Амброксол” від кашлю. Як медик, я зрозуміла, що потрібно змінити лікування – і на сьомий день самовільно почала приймати інші препарати”.

Фізіотерапію хворій призначили лише після того, як про неї поклопотали “згори”. Дівчина сфотографувала жахливі умови шпиталю – облізлу штукатурку на стінах, голий бетон на підлозі у душовій та антисанітарію в туалетах.

“Дуже багато бійців знають про цю ситуацію, і не хочуть тут лікуватися. Просяться в Харків, в Ірпінь, Київ, але тільки не в Полтаву. Побувавши тут, своїх бійців я більше у цей шпиталь не відправлятиму”, – підсумувала військовий медик.

Адміністрація лікарняної установи відмовилася демонструвати журналістам ті кабінети та зали, про які говорила їх колишня пацієнтка.

Нагадаємо, раніше ІНФОРМАТОР повідомляв про те, що двічі пораненого захисника ДАП Миколу Лаврика засудили за крадіжку державного прапора на Вінниччині.

Стяг оцінили в 300 гривень і дали максимальне з передбачених статтею покарання – суд ухвалив рішення покарати АТОвця трьома роками позбавлення волі. До послуг юриста “кіборг” вдався лише після того, як почув вирок і зрозумів потребу в апеляції. Під час роботи адвокат з’ясував, що насправді прапор за нібито 300 гривень на балансі сільради не перебував.

У поліції і прокуратурі вже вибачилися перед Миколою Лавриком за дії своїх підлеглих і обіцяють провести службові розслідування. Згодом Апеляційний суд скасував вирок воякові та повернув справу на повторний розгляд.

Ілютративне фото на обкладинці – газета “Лица”

Анна Андрашко

для ІНФОРМАТОРа