Новий Трудовий кодекс перетворить українців на рабів

Сьогодні, 11 квітня, комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення розглядав правки до нового Трудового кодексу, який парламент має прийняти найближчим часом.

Під час засідання громадські активісти пікетували приміщення комітетів з вимогою не схвалювати пропонованих законодавчих змін.

За словами спікерів акції, новий Кодекс законів про працю може буквально перетворити українців на рабів працедавців.

Голова Всеукраїнської незалежної профспілки “Захист праці” Олег Верник переконаний: оновлений Трудовий кодекс суперечить Конституції України та принципам соціальної держави.

У коментарі для кореспондента ІНФОРМАТОРа представник українських профспілок зазначив, що пропонованії новації суттєво обмежують права як працівників особисто, так і професійних спілок як організацій.

“Запропоновані новації дають роботодавцю право стежити за працівником протягом робочого дня та звільняти через “аморальні вчинки”, здійснені навіть не на робочому місці.

Тепер одинокі матері з дітьми до 15-ти років можуть потрапити під загальні підстави для звільнення, дозволяється навіть 12-тигодинний робочий день. Також дозволяється переведення працівників до іншого роботодавця, значно розширені підстави для звільнення працівників, наприклад, за розголошення «комерційної інформації».

Авторство цього проекту належить Папієву – колишньому регіоналу. Жодних змін у тих проектах, які намагалися прийняти за часів Януковича, до європейського вектору, немає”, – пояснює Верник.

Фахівець додав, що серед народних депутатів проти нової версії кодексу виступають член парламентської фракції “Свободи” Юрій Левченко та представник Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Лозовий.

Так, у дописі на своїй сторінці у Facebook Лозовий піддав критичному аналізу основні ноу-хау кодексу.

“Стаття 86 проекту допускає можливість свавільних масових скорочень працівників по волі роботодавця без жодних варіантів їх захисту.

Стаття 92 проекту дозволяє роботодавцям звільняти працівників, що обслуговують фінансові та матеріальні цінності, за втратою довіри, навіть якщо це взагалі і не пов’язано із роботою.

Стаття 92 проекту дозволяє роботодавцю звільняти працівника за скоєння «аморального вчинку», навіть якщо цей вчинок зроблений і не на роботі. Зрозуміло, що тут «аморальність» чи «не аморальність» буде визначати сам роботодавець одноосібно.

Стаття 158 проекту допускає залучення окремих категорій працівників до роботи у вихідні та святкові дні без їхньої згоди.

Та ж Стаття 158 проекту позбавляє працівників подвійної оплати за роботу у вихідні дні.

Стаття 65 проекту дозволяє роботодавцю переводити працівників на інше місце роботи (навіть в інше місто) без їх згоди.

Стаття 30 проекту дозволяє роботодавцям протягом усього робочого дня вести відеоспостереження за своїми працівниками та робити аудіозаписи їх розмов, брутально нехтуючи при цьому елементарними правами людини на приватне життя.

Стаття 108 проекту брутально позбавляє матерів-одиначок існуючого на даний час захисту та дозволяє роботодавцям їх звільняти під будь-яким приводом.

Стаття 291 проекту дозволяє залучати жінок з дітьми до нічних робіт, робіт у вихідні та святкові дні та до надурочних робіт, позбавляючи жінок з дітьми гарантій захисту, що діють на цей час.

Стаття 58 проекту фіксує те, що трудовий договір видається працівникові протягом 7 днів з моменту початку його роботи, тобто, фактично, це спонукає роботодавців до тотального застосування «кидальних» схем, де працівники будуть працювати 6 днів, а потім будуть викинуті з роботи через те, що «не підійшли для цієї роботи».

Однією з найбільш кричущих є норма, що міститься у Статті 12 проекту, де весь нормативний обсяг трудового регулювання, що виходить за межі Трудового кодексу, перекладається на так звані «нормативні акти роботодавця», які приймаються роботодавцями в одноосібному порядку та не потребують погодження з профспілками.

Взагалі, права профспілок суттєво в цьому проекті обмежуються. Цілих 52 статті проекту Трудового кодексу встановлюють погодження тих чи інших дій роботодавця із «профспілковим комітетом», який зазначений в однині. Без сумніву, це робиться лише для того, щоб спонукати роботодавців створювати свої «кишенькові» профспілки з трьох осіб та «погоджувати» із ними усі важливі питання трудового процесу” – проаналізував новації політик.

Під час виступу на акції протесту, що відбулася біля Комітетів Верховної Ради, Андрій Лозовий наголосив, що положення нового Трудового кодексу нівелюють повагу до прав та свобод особистості.

Один із активних учасників українського профспілкового руху, кінорежисер Марк Гресь попереджає: сьогодні країна, яка постійно твердить про наближення до цивілізаційних демократичних цінностей, готова відмовитися від одного з головних завоювань – права на захист праці.

“100 років тому працівники через ріки пролитої крові завоювали право на 40-годинний робочий тиждень. Завтра, згідно 138 і 155 статтями проекту Трудового кодексу, роботодавець може примусити працівника залишатися на робочому місці стільки, скільки накажуть. І, згідно зі статтею 32, без підвищення зарплати.

Тепер господар одного підприємства може позичити своїх працівників господарям інших підприємств.

Для щохвилинного стеження за працівником над кожним верстатом може бути встановлена ​​відеокамера.

Нове трактування поняття “комерційна таємниця” дозволяє господареві звільнити працівника навіть за скаргу на низьку зарплату в фейсбуці (статті 92 і 367). 92-я, 93-я і 112-я статті дозволяють звільнити людину без узгодження з профспілкою. Нові статті Трудового кодексу дозволять роботодавцю широко впроваджувати тимчасові договори (статті 35 і 58). А тимчасовий договір дозволить будь-якого працівника зробити поступливішим”, – розповів Гресь у коментарі для кореспондента ІНФОРМАТОРа.

На думку режисера, українців заганяють в 19-те століття.

“Ви знаєте, якою глобальною різаниною закінчилося свавілля господарів над підлеглими. Чи хочемо ми повторення соціальних експериментів?

І не думайте, що це стосується тільки робітничого класу.

Кожен з нас, і програміст, і продавець, і артист балету, і журналіст – точно такі ж наймані працівники”, – наголосив Марк Гресь.

Варто зазначити, що в той же час під Комітетами Верховної Ради проводили мітинг також представники ЛГБТ-спільноти з вимогою підтримати поправку №57 до закону про Трудовий Кодекс України.

Дискусії довкола вказаної “антидискримінаційної” поправки мали на меті відволікти увагу громадськості від суті пропонованих новацій до пакету законів про працю та дискредитують представників профспілкових рухів.

Нагадаємо, раніше ІНФОРМАТОР повідомляв, що міністр соціальної політики України Андрій Рева пропонує внести в новий Закон про зайнятість норму щодо обов’язкової електронної реєстрації всіх трудових договорів.

Міністр вважає, що цей трудовий договір можна буде використовувати у системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду, відслідковуючи стан виплат зарплат, і те, як сплачуються внески.

Анна Андрашко

для ІНФОРМАТОРа