Історія Арешонкова: БПП остання надія утриматись при владі колишнього регіонала

Колишній перший заступник голови Житомирської обласної ради, а нині депутат Верховної Ради України від Блоку Порошенко Володимир Арешонков роками очолював корупційні схеми, які приносили його команді значні прибутки.

Серед кандидатів, які брали участь у парламентських перегонах-2014 в одномандатному виборчому окрузі №64, постать Володимира Арешонкова найбільш цікава і неординарна. Його називають пристосуванцем до всіх режимів, агентом Медведчука (в СДПУ(о) вступив у 2006 році), «комуністом-литвинівцем», симпатизуючим «регіоналам», «антимайданівцем», «антифашистом» і  банальним крадієм корисних копалин Житомирщини.

Тепер він балотувався до Верховної Ради від «Блоку Петра Порошенка».

Арешонков Володимир Юрійович

Місцеві жителі висловлювали своє обурення рішенням команди Президента України підтримати одного з найбільших корупціонерів Житомирщини кандидатом від партії влади. Свого часу Арешонков працював на Януковича. Колишній президент-втікач у 2010-му році призначив Володимира Юрійовича головою Коростенської райдержадміністрації Житомирської області. Арешонков тоді вважався так званим «смотрящим» від влади Януковича.

За лічені місяці своєї роботи Арешонков і його команда підім’яли під себе не лише тендери та державні програми задля особистого інтересу, але й корисні копалини, земельні і лісові ресурси, якими розпоряджалися на власний розсуд. Тодішній голова Коростенської РДА Арешонков особисто займався оформленням десятків гектарів землі поблизу села Гулянка з метою незаконного видобутку бурштину.

Прибічник Януковича виявився наскільки жадібним до грошей, що завищив вартість своїх «послуг». Місцеві підприємці не раз говорили, що Арешонков вимагав в три рази більше, ніж інші.

Далі у Володимир Юрійович пішов на підвищення. Першим заступником голови Житомирської облради Володимир Юрійович став завдяки підтримці «регіоналів» та їхніх партнерів із Народної Партії, маючи перед собою одне завдання – повністю взяти під контроль незаконний видобуток бурштину в Коростенському районі.

Усі скандальні голосування в обласній раді, інспіровані регіоналами, були підтримані і народниками, зокрема, про розробку ільменітових родовищ. Лише після неодноразових акцій протесту це рішення довелося переголосувати (йдеться про скасування) і ніби заспокоїти людей.

Поведінка Арешонкова дуже нагадує його колишнього однопартійця і народного депутата Володимира Литвина, який у Верховній Раді увійшов до складу фракції Партії регіонів і разом з нею голосував за злочинні закони. А сьогодні Литвин спокійно їздить у рідний регіон і розповідає, як він дбає про нього.

Саме за ініціативи Арешонкова депутати Житомирської обласної ради передали майже 6 тисяч гектарів лісу в довгострокову оренду столичній фірмі. Натомість людям, які мешкають поруч із цим лісом, дозволили збирати там ягоди і гриби лише двічі на тиждень. Після масових протестів жителів села Маньківці Андрушівського району Володимир Юрійович обіцяв поставити це питання на переголосування, одначе віз і нині там.

Торік, Володимир Юрійович за сприяння голови Поліської сільської ради Житомирської області Андрія Степанчука та згідно з рішенням № 165 Поліської сільської ради «Про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в приватну власність для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» отримав ділянку площею 0,15 гектарів, яку записав на ім’я своєї дружини Тамари Арешонкової.

21 лютого 2014 року відбулася доленосна сесія обласної ради, яка відправила у відставку голову-«регіонала» Йосипа Запаловського та його заступника Чигиря. Проте Арешонкова ніхто не чіпав, навіть не порушували питання щодо його зняття з посади. І це попри те, що участь Арешонкова в організації «АнтиМайданів» та «антифашистських» мітингів більш, ніж доведена.

Найбільшою ганьбою для Житомира стало проведення 15 травня 2013 року в Житомирі десятитисячного «антифашистського» мітингу пригнаних з примусу бюджетників і студентів, який організували ті самі Рижук, Запаловський та Арешонков.

Ця трійця також відіграла значну роль у дискредитації ЄвроМайдану. Арешонков, зокрема, влаштовував справжній терор для школярів та студентів, які долучилися до студентського страйку, на почали тиснути у школах. Деякі педагоги не приховували, що вказівки про репресії давав особисто «комуніст-литвинівець» Арешонков.

Особисто Володимир Юрійович у заходах не світився, але був відповідальним за постачання «тітушок» із Житомирщини у Київ. За інформацією деяких джерел з його оточення, він до останнього вірив у сильний кулак Януковича, зачистку революційного Майдану та фізичне придушення активістів.

Чого хоче Арешонков зараз? Звісно, зачепитися за владу, утриматися, примножити свої статки. Парламентські вибори 2014 року – це фактично його остання надія залишитися при владі та не перетворитися на смітник історії. При цьому сам  Арешонков був настільки не впевнений у своїх силах, необхідних для перемоги у 64-му виборчому окрузі, що вже наперед вів переговори щодо свого подальшого працевлаштування. Скажімо, за інформацією сайту 0412.ua Володимир Юрійович висловив бажання очолити обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Нинішньому керівнику інституту Іванові Якухну щороку продовжують контракт на вказаній посаді, але рано чи пізно йому, ймовірно, доведеться поступитися місцем, яке уже забронював Арешонков.

Джерело